Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.03.2019 року у справі №440/3865/18

УХВАЛА

11 березня 2019 року

Київ

справа №440/3865/18

адміністративне провадження №К/9901/6320/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г., перевіривши касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі за позовом Полтавського обласного центру зайнятості до Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року позов повернуто особі, яка його подала.

На зазначену ухвалу суду Полтавським обласним центром зайнятості подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України, а саме, через несплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

2 січня 2019 року на виконання вимог ухвали апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу повернуто.

Вважаючи ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року про повернення апеляційної скарги ухваленими із порушенням вимог процесуального закону, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

Перевіряючи касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості в частині оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року про повернення позовної заяви, суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України обумовлено, що судові рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку у випадках, передбачених Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 цієї ж редакції КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року не була предметом апеляційного перегляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в цій частині.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року про повернення апеляційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, виходячи з такого.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 12 лютого 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, і особою, яка подала апеляційну скаргу, такі недоліки не усунуті, а саме не надано суду документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Водночас, у касаційній скарзі позивач зазначає, що судовий збір ним не має сплачуватись. При цьому, посилається на постанову рішення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, та вказує, що оскільки виконавче провадження є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, за яку сплачено судовий збір, та в якій провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби не відкривається, то за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується.

Суд критично ставиться до таких доводів скаржника, оскільки у адміністративній справі №440/3865/18 Полтавський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою, а не зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, вірно застосував положення статей 298 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Полтавського обласного центру зайнятості на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді І. Л. Желтобрюх

Т. Г. Стрелець