Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.04.2019 року у справі №2340/4215/18

УХВАЛА

08 квітня 2019 року

Київ

справа №2340/4215/18

адміністративне провадження №К/9901/8781/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі № 2340/4215/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Головного управління ДФС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

28.03.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019.

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 13.08.2018 №0099471312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Черкасиобленерго" є страхувальником та платником єдиного внеску. 13.08.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0099471312 у розмірі 163 478,78
грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі №01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго" (згодом ПАТ "Черкасиобленерго"), одночасно із прийняттям якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється нарахування штрафу і пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0099471312 у розмірі 163 478,78
грн.

Головне управління ДФС в Черкаській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою на на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №2340/4215/18 є вимога про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у розмірі 163 478,78грн.

Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі № 2340/4215/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі № 2340/4215/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова