Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2019 року у справі №640/4621/19

УХВАЛА

05 грудня 2019 року

Київ

справа №640/4621/19

адміністративне провадження №К/9901/33675/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів -Білак М. В., Загороднюка А. Г.,

перевіривши касаційну скаргу громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_2

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року

у справі № 640/4621/19

за позовом Громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_2

до Державної міграційної служби України

за участю третьої особи - Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 (надалі -позивачка) звернулася до суду з позовом до Державної міграційної служби України (надалі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25 лютого 2019 року № 42-19 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянці Республіки Узбекистан ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VII "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є - визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25 лютого 2019 року № 42-19 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що дана справа має виняткове значення для скаржника.

Суд приходить до висновку про відсутність зазначеної підстави для відкриття касаційного провадження за даною касаційною скаргою, оскільки наведені скаржником в касаційній скарзі та встановлені судами обставини справи не дають підстав для висновку, що справа має виняткове значення для позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/4621/19 за позовом Громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України, за участю третьої особи - Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити діїКопію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

А. Г. Загороднюк,

Судді Верховного Суду