Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.08.2021 року у справі №300/3958/20

УХВАЛА

06 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 300/3958/20

адміністративне провадження № К/9901/27085/21

Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В. М,

суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі № 300/3958/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними,

УСТАНОВИЛ:

У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи з 01.01.2008 по 31.08.2008 в ОАО "Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин" та з 01.09.2008 по 13.06.2010, з 21.06.2010 по 31.12.2011 в ООО "Вареганська транспортна компанія-2";

- зобов'язати відповідача зарахувати до його страхового стажу періоди роботи
01.01.2008 по 31.08.2008 ОАО "Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин" та з 01.09.2008 по 13.06.2010, з
21.06.2010 по 31.12.2011 в ООО "Вареганська транспортна компанія-2" та виплатити недоотримані суми пенсії.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
07.07.2021, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду та постановою Другого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.

Доведення обставин, передбачених підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункти "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Суд критично оцінює наведені підстави касаційного оскарження, оскільки скаржник не конкретизував у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Крім того, посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер, тому не може вважатися винятковим випадком.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Враховуючи викладені вимоги КАС України для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі № 300/3958/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В. М. Бевзенко

Судді В. М. Кравчук

С. М. Чиркін