Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2020 року у справі №9901/101/20

УХВАЛА

08 квітня 2020 року

Київ

справа №9901/101/20

адміністративне провадження №П/9901/101/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г.,

перевіривши позовну заяву судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

07.04.2020 до Верховного Суду як суду першої інстанції електронною поштою надійшла позовна заява судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якій він просить: визнати протиправним та нечинним з моменту його прийняття абзац 3 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 червня 2019 року №392/ко-19 про визнання судді Рівненського окружного адміністративного суду Щербакова Володимира Валерійовича таким, що відповідає займаній посаді, в частині визначення порядку набрання чинності цим рішенням.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з'ясовано наступне.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частинами 7 , 8 статті 44 КАС України, документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених частинами 7 , 8 статті 44 КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено частини 8 статті 18 КАС України.

Водночас, відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу 2 розділу VII "Перехідні положення" КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

В газеті "Голос України" ( № 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19, та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" ( №229 (6984) від 01.12.2018).

При цьому, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

В той же час, на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України від 26.04.2019 №429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22.12.2018 №628" з 02.05.2019 у Касаційному адміністративному суді запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 у відповідній редакції.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet. court. gov. ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Перевіряючи даний позов на відповідність вимогам КАС України, судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять застережень про підпис документа електронним підписом із застосуванням посиленого сертифікату відкритого ключа, ні доказів перевірки електронного підпису, накладеного на позовну заяву, а також не містять сертифікату відкритого ключа, що позбавляє суд можливості встановити дотримання позивачем вимог щодо підписання позовної заяви особою, яка її подає.

Слід відзначити, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від
21.12.2010, заява №45783/05 та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010, заява № 24402/02).

Положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отож норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, позовна заява до розгляду не приймається і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її підписання.

Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

З урахуванням доповнення пунктом 3 до розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"..............

С. Г. Стеценко,

Суддя Верховного Суду