Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2020 року у справі №640/16292/19

УХВАЛА

07 квітня 2020 року

Київ

справа №640/16292/19

адміністративне провадження №К/9901/9107/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №640/16292/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ'до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

30.03.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2019 № 10712615140105,10702615140105,10722615140105.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Далекий Схід ТПТ" (далі - ТОВ "Далекий Схід ТПТ") (код ЄДРПОУ 30552790) є юридичною особою, платником ПДВ та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у м. Києві. Видами економічної діяльності позивача за КВЕД є:
41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Між ТОВ "Далекий Схід ТПТ" (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія "Альтор" (підрядник) було укладено договори підряду:

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Далекий схід ТПТ", за результатами якої складено акт від 26.07.2019 № 436/26-15-14-01-05/30552790.

На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) від 15.08.2019 № 107022615140105, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 81683,00 грн, з яких 65346,00 грн нараховано за податковими зобов'язаннями та 16337,00 грн - за штрафними санкціями;

2) від 15.08.2019 №10722615140105, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5914,00

грн., з яких 4731,00 грн нараховано за податковим зобов'язанням, 1183,00 грн - штрафні санкції;

3) від 15.08.2019 № 10712615140105, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 6000,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення - рішення від
15.08.2019 № 107022615140105, №10722615140105, № 10712615140105 є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у м. Києві, не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову у справі №640/16292/19 є визнання протиправною та скасування податкоих повідомлень-рішень від 15.08.2019: № 107022615140105 у розмірі 81683,00 грн, №10722615140105 у розмірі 5914,00 грн, № 10712615140105 у розмірі 6000,00 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №640/16292/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
25.02.2020 у справі №640/16292/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова