Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.08.2018 року у справі №817/1658/17

УХВАЛА

06 серпня 2018 року

Київ

справа №817/1658/17

касаційне провадження №К/9901/55454/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі за позовом Малого приватного підприємства фірми "Промсервіс" до Головного управління ДФС у Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління ДФС у Рівненській області 03.07.2018 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії справ незначної складеності за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 817/1658/17 є вимоги про: зобов'язання Головного управління ДФС у Рівненській області зарахувати Малому приватному підприємству фірмі "Промсервіс" (код ЄДРПОУ 13981123) податкові зобов'язання за платіжними дорученнями № 2418 від 17.05.2016 року на суму 273985,00 грн., № 2428 від
18.05.2016 року на суму 148634,19 грн., № 2430 від 19.05.2016 року на суму 13361,96 грн., № 2427 від 17.05.2016 року на суму 83496,00 грн. № 2426 від
17.05.2016 року в сумі 36000,00 грн., № 2420 від 17.05.2016 року в сумі 14747,00грн., № 2425 від 17.05.2016 року в сумі 21893,00 грн., №2424 від
17.05.2016 року в сумі 23679,00грн., № 2423 від 17.05.2016 року на суму 4788,00

грн. в рахунок сплати акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами за квітень 2016 року; зобов'язання Головного управління ДФС у Рівненській області врахувати у інтегрованій картці обліку акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами наявну оплату цього податку з боку Малого приватного підприємства фірми "Промсервіс" (код ЄДРПОУ 13981123) згідно з платіжними дорученнями № 2418 від 17.05.2016 року на суму 273985,00 грн., № 2428 від 18.05.2016 року на суму 148634,19 грн., № 2430 від 19.05.2016 року на суму 13361,96 грн., № 2427 від 17.05.2016 року на суму 83496,00 грн. № 2426 від
17.05.2016 року в сумі 36000,00 грн., № 2420 від 17.05.2016 року в сумі 14747,00грн., № 2425 від 17.05.2016 року в сумі 21893,00 грн., №2424 від
17.05.2016 року в сумі 23679,00грн., № 2423 від 17.05.2016 року на суму 4788,00
грн.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі № 817/1658/17 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна