Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.11.2020 року у справі №640/18447/19

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/18447/19

адміністративне провадження № К/9901/27204/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі № 640/18447/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача при визначені тривалості страхового стажу в частині недодання до отриманої тривалості стажу чотирьох днів - по одному дню за кожним випадком звільнення у період до 01.01.2004, та перерахунку її пенсії;

- зобов'язати відповідача збільшити страховий стаж на 4 дні, додавши до отриманої тривалості стажу по одному дню за кожний випадок звільнення до
01.01.2004 та провести перерахунок її пенсії з дня допущення помилки у визначенні тривалості стажу з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачці відповіді на її звернення від 07.08.2019 в частині повідомлення про те, які дії має вчинити посадова особа Відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при виявленні помилки в обчисленні тривалості стажу, розміру коефіцієнту оцінки стажу, тощо (пункт 2 прохальної частини звернення);

- зобов'язано відповідача надати позивачці відповідь на її звернення від
07.08.2019;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

21.10.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачки, в якій скаржниця просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328 333 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі № 640/18447/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржниці копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. М. Чиркін

Судді: В. М. Бевзенко

В. М. Шарапи