Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.11.2020 року у справі №380/1327/20

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 380/1327/20

адміністративне провадження № К/9901/26785/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів - Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів)

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року

у справі №380/1327/20 за позовом Виконавчого комітету Винниківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про скасування постанови про накладення штрафу, -

УСТАНОВИЛ:

Виконавчий комітет Винниківської міської ради звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів), в якому просив скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) ВП № 59769958 від 22 січня 2020 року про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн за невиконання судового рішення у справі № 813/719/16.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у задоволенні позову Виконавчого комітету Винниківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про скасування постанови про накладення штрафу - відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Винниківської міської ради задоволено.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов Виконавчого комітету Винниківської міської ради задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 22 січня 2020 року про накладення на Виконавчий комітет Винниківської міської ради штрафу у розмірі 10 200,00 грн за невиконання вимог виконавчого документа у виконавчому провадженні № 59769958.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частин 1 , 2 , 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначений в частині 4 статті 257 КАС України.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року вирішено здійснювати розгляд справи № 380/1327/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, однак, жодним чином не обґрунтовує це, не посилається на різноманітність такої практики, не зазначає норму права та правовідносини, які вона врегульовує, що потребують висновку Верховного Суду стосовно питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання скаржника на наявність іншого судового рішення, яким суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову про скасування постанови про накладення штрафу, є безпідставними, оскільки не свідчить про різне застосування правових норм, а стосується оцінки доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання скаржника на статті Кодексу адміністративного судочинства України, Закон України "Про виконавче провадження", Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", а також судові рішення Хмельницького окружного адміністративного суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду у іншій справі ( № 380/1328/20) не дає підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

Також, у пункті 22 рішення у справі "Мельник проти України" (заява №23436/03) Європейського Суду з прав людини зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним і воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами і цілями.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний заявником касаційної скарги спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) не доведено, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

Крім того, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та неповно з'ясовано обставини, однак, суд касаційної інстанції в силу статті 341 КАС України позбавлений права вирішувати питання про достовірність доказів, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 13, 257, 287, 328, 329, 330, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 380/1327/20 за позовом Виконавчого комітету Винниківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про скасування постанови про накладення штрафу.

Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова