Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2021 року у справі №520/9503/2020

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

Київ

справа № 520/9503/2020

адміністративне провадження № К/9901/27870/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 520/9503/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, предметом спору у якій було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020: № 00004863306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1716,06 та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 858,03 грн;

- № 00004873306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 40 097 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10024,25 грн;

- № 00004903306, яким до позивача за затримку на 31 день сплати податку на додану вартість застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 101,85 грн;

- №00004923306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн;

- № 00004913306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн;

- № 00004883306, яким до позивача за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 40 097 грн, застосовано штраф у розмірі 50 % на суму 20048,50 грн;

- № 00004823306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із доходів фізичних осіб на суму 20592,72 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10296,36 грн;

- рішення № 00004893306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 805,59 грн та нараховано пеню в розмірі 507,05 грн, на загальну суму 1312,64
грн;

- рішення № 00004933306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1533,71 грн;

- рішення №00004943306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2516,89 грн;

- вимоги від 31.03.2020 № Ф-00000573306 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 10422,70
грн;

- вимоги від 31.03.2020 № Ф-00000583306 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 25168,88
грн.

Визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) від 31.03.2020:

- № 00005063306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за липень 2018 року на суму 170 грн;

- № 00005053306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за серпень 2018 року на суму 170 грн;

- № 00005043306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за вересень 2018 року на суму 170 грн;

- № 00005033306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за жовтень 2018 року на суму 170 грн;

- № 00005023306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за листопад 2018 року на суму 170 грн;

- №00005013306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за грудень 2018 року на суму 170 грн;

- № 00005003306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за січень 2019 року на суму 170 грн;

- № 00004993306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за лютий 2019 року на суму 170 грн;

- № 00004983306 від 31.03.2020 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за березень 2019 року на суму 170 грн;

- № 00004973306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за квітень 2019 року на сулу 170 грн;

- № 00004963306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за травень 2019 року на суму 170 грн;

- № 00004953306 про донарахування штрафу за неподання звіту із ЄСВ за червень 2019 року на суму 170 грн.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу, на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200
грн).

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини 6 статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Проте обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 520/9503/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон М. Б. Гусак Є. А. Усенко