Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.06.2019 року у справі №9901/305/19

УХВАЛА

05 червня 2019 року

Київ

справа №9901/305/19

адміністративне провадження №П/9901/305/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В. М.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А., Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

31 травня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, у якій позивач просить:

- визнати відповідь Верховної Ради України від 11 грудня 2018 року № 04-27/12/806 протиправною, такою, що не відповідає вимогам статті 34 Конституції України та Закону України "Про доступ до публічної інформації";

- зобов'язати Верховну Раду України надати повну, достовірну та обґрунтовану відповідь на запит позивача про отримання публічної інформації від 03 грудня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 грудня 2018 року позивач звернувся із запитом до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики про надання копії документу, яким розраховані ставки акцизного податку, що лягли в основу формули для розрахунку прийнятого Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів". 11 грудня 2018 року позивач отримав лист № 04-27/12, у якому Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики повідомив про наявність запитуваної позивачем інформації у пояснювальній записці, розміщеній на офіційному сайті Верховної Ради України, з якою можна ознайомитися за відповідним посиланням.

Вважаючи, що Апарат Верховної Ради України не надав запитувану інформацію (завірений належним чином документ), хоча повинен був надати, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

За приписами частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Особливості провадження у справах таких категорій визначено у статті 266 КАС України.

Згідно з пунктом 1, 2 частини 1 статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності (крім конституційності) постанов, дій чи бездіяльності Верховної Ради України.

Відповідно до статті 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Повноваження Верховної Ради України, як органу законодавчої влади в Україні визначені статтею 85 Конституції України.

З огляду на особливий статус та повноваження Верховної Ради України, та враховуючи положення статті 266 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи за участі вказаного суб'єкта владних повноважень щодо оскарження постанов, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, прийнятих/вчинених Верховною Радою України на виконання повноважень, визначених Конституцією України.

Водночас, відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 3 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України надає інформацію за запитами відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Розгляд та надання відповіді на запити на інформацію забезпечуються Апаратом Верховної Ради.

Згідно пунктів 1,5 Положення про Апарат Верховної Ради України Апарат Верховної Ради України є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України.

Апарат Верховної Ради України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

У сфері організаційного забезпечення діяльності Верховної Ради України Апарат Верховної Ради України організаційно забезпечує виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" (підпункт 21 пункту 7 Положення про Апарат Верховної Ради України).

Проте, як свідчить зміст позовних вимог та їх обґрунтування, правовідносини між сторонами у цій справі виникли з приводу поновлення порушеного, на думку позивача, права на доступ до публічної інформації згідно поданого ним запиту від 03 грудня 2018 року. При цьому, позов заявлено саме до Апарату Верховної Ради України.

Позовні вимоги до Верхової Ради України як законодавчого органу влади в Україні, щодо виконання ним повноважень передбачених статтею 85 Конституції України, позивачем не заявлялися.

Таким чином, спірні правовідносини у цій справі пов'язані з оскарженням дій Апарату Верховної Ради України, який має статус юридичної особи, при наданні відповіді на запит на інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відтак, вирішуючи питання інстанційної підсудності, колегія суддів дійшла висновку, що даному випадку мають застосовуватися положення частини 1 статті 22 КАС України, а не частини четвертої даної норми.

Разом з цим, за правилами територіальної підсудності, установленими частиною 1 статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених частиною 1 статті 25 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас Апарат Верховної Ради України зареєстрований за адресою: вул.

Грушевського, 5, м. Київ.

Відповідно до Указу Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417/2004 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі" на територію Житомирської області поширюються повноваження Житомирського окружного адміністративного суду, а на територію м. Києва - Окружний адміністративний суд м. Києва.

Отже, ця справа підсудна за вибором позивача Житомирському окружному адміністративному суду (за його місцем проживання) або Окружному адміністративному суду м. Києва (за місцезнаходженням відповідача).

Ураховуючи, що Житомирський окружний адміністративний суд є найбільш територіально наближений для ОСОБА_1 суд дійшов висновку про передачу цієї позовної заяви до Житомирського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 22, 25, 29, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд Житомирського окружного адміністративного суду - для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження....................................................................

В. М. Соколов

М. В. Білак

О. А. Губська

А. Г. Загороднюк

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду