Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2020 року у справі №214/228/20

УХВАЛА

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 214/228/20

адміністративне провадження № К/9901/28532/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г., перевіривши касаційну скаргу Бондарчук А. О., в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі №214/228/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Бондарчук А. О., в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі №214/228/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, остання підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Бондарчук Аліною Олексіївною.

Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження своїх повноважень до касаційної скарги додано копію ордера на надання правової допомоги №000036 від 20 серпня 2020 року, копію договору про надання правової допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3286.

Згідно з ~law15~ адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених ~law16~ та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (~law17~).

Рада адвокатів України рішенням від 17 грудня 2012 року №36 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (далі - Положення).

Відповідно до пункту 4 Положення, що чинне в частині визначення форми ордера до 01 січня 2022 року, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Так, відповідно до підпункту 15.4 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ~law18~.

Згідно з пунктом 14 Положення ордер, установленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі "Назва органу, у якому надається правова допомога".

Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.

Як вбачається з копії ордеру, Бондарчук А. О. надає правову допомогу ОСОБА_1 у "судах загальної юрисдикції, органах та організаціях усіх форм власності".

Водночас в ордері не зазначено конкретної назви суду, в якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги скаржнику у Верховному Суді.

Звернення до суду, у тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law20~)) з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та ~law21~) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18.

В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справи №9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.

Відповідно до сформульованих висновків Великої Палати Верховного Суду, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді, в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

З огляду на викладене, суд зазначає, що повноваження Бондарчук Аліни Олексіївни на представництво ОСОБА_1 у Верховному Суді належним чином не підтверджено.

Оскільки скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду цієї касаційної скарги.

Частиною 6 статті 332 КАС України передбачено, зокрема, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частини 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене та керуючись пунктом 1 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бондарчук А. О., в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі №214/228/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити заявникові.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. Г. Стеценко