Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.06.2019 року у справі №1740/2532/18

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №1740/2532/18

адміністративне провадження №К/9901/17214/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019 у справі №1740/2532/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019.

04.10.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в Рівненський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.03.2018 № 0035711/5202-1705, № 0035712/5202-1705 в частині податкових зобов'язань, що перевищують податкові зобов'язання при застосуванні ставки оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, відповідно до розрахунку, затвердженого рішенням Колківської сільської ради від 28.01.2015 №486 з урахуванням мінімальної заробітної плати 1378,00 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу на праві власності належать об'єкти нежитлової нерухомості, а саме будівля зерносховища, площею 482,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, та будівля штучного осіменіння, площею 142,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2.

23.03.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0035711/5202-1705 та № 0035712/5202-1705, якими позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2017 рік у сумі 20006,40 грн.

Розрахунок податкових зобов'язань проведено із застосуванням затвердженої рішенням Колківської сільської ради від 06.06.2017 № 193 ставки податку у розмірі 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м бази оподаткування, тобто із розрахунку 32,00 грн за 1 кв. м площі об'єкта нерухомого майна.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДФС у Рівненській області податкові повідомлення-рішення від 23.03.2018 № 0035711/5202-1705 та № 0035712/5202-1705 є правомірними, оскільки згідно з нормами Податкового кодексу України встановлено обов'язок громадянина сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік незалежно від часу прийняття відповідного рішення.

Фізична особа - підприємць ОСОБА_1, не погодившись з судовими рішеннями, звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019 у справі №1740/2532/18, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства, визначено забезпечення права лише на апеляційний перегляд справи, а на касаційне оскарження судового рішення тільки у визначених законом випадках.

Суд першої інстанції здійснив розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що справа має виняткове значення для учасника справи який подає касаційну скаргу, а також касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо відновлення порушеного права.

Процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.

Якщо касаційна скарга стосується питання прав, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. Якщо справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, то у касаційній скарзі мають наводитися обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи уніфікованими ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а", " в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Разом з цим, відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №1740/2532/18 є вимога про скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 23.03.2018 № 0035711/5202-1705, № 0035712/5202-1705 на загальну суму 20006,40 грн.

Отже, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019 у справі №1740/2532/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду
21.05.2019 у справі №1740/2532/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова