Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2019 року у справі №1140/2587/18

УХВАЛА

25 квітня 2019 року

Київ

справа №1140/2587/18

адміністративне провадження №К/9901/11068/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Юрченко В. П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі №1140/2587/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано до суду апеляційну скаргу без сплати судового збору.

Проте, апеляційне провадження судом апеляційної інстанції не було розпочато та ухвалою від 14.02.2019 відповідачу було повернуто його апеляційну скаргу з підстав не виконання вимог раніше постановленої цим судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, через несплату судового збору. Разом з тим, зазначеною ухвалою апеляційного суду від 14.02.2019 відмовлено позивачу у задоволенні його клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки сам факт відсутності можливості сплати судового збору у зв'язку з незатвердженням кошторису, є суб'єктивною обставиною, яка не створює підстав для продовження встановленого судом строку.

При цьому, суд апеляційної інстанцій приймаючи оскаржуване рішення застосував положення статей 121, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вважаючи, що ухвала суду апеляційної інстанцій про повернення апеляційної скарги прийнята з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Проте, касаційна скарга не містить посилання на неправильне застосування зазначених вище норм процесуального законодавства. При цьому, податковий орган оскаржуючи ухвалу про повернення апеляційної скарги цитує виключно норми Податкового кодексу України (які не мають жодного відношення до застосованих норм в оскаржуваному рішенні), не зазначаючи жодним чином про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстави касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у цій справі.

Керуючись статтями 328, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі №1140/2587/18 повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає..............

В. П. Юрченко,

Суддя Верховного Суду