Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.02.2020 року у справі №640/21757/19

УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №640/21757/19

адміністративне провадження №К/9901/36142/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від
11.11.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "С. К. С" про застосування адміністративного арешту коштів,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про застосування адміністративного арешту коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "С. К. С".

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду від 11.11.2019, постановлену за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "С. К. С" про застосування адміністративного арешту коштів залишено без розгляду.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення.

Перевіряючи касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2019, суд виходить із такого.

Право на касаційне оскарження визначено у статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від
11.11.2019 не переглядалась в апеляційному порядку, у суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2019, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 6 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Положення частин 1, 2 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що на обчислення строків, встановлених частин 1, 2 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюються правила частин 1, 2 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Відповідно до частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Підставою для залишення апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві без розгляду згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 слугувало те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена 11.11.2019 року о 09 годині 30 хв., апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції закінчилося о 09 годині 30 хв.
12.11.2019. Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції 15.11.2019, тобто поза межами встановленого процесуальним законом двадцятичотирьохгодинного строку.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без розгляду у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду