Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.10.2019 року у справі №240/907/19

УХВАЛА

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа №240/907/19

адміністративне провадження №К/9901/26838/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Саприкіної І. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року

у справі №240/907/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

УСТАНОВИЛ:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за кваліфікацію, надбавки за особливо важливі завдання та надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області провести з 01 березня 2018 року перерахунок пенсії її виплату із врахуванням надбавки за кваліфікацію 11%, надбавки за особливо важливі завдання 50% та надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 20%.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

19 вересня 2019 року позивач направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №240/907/19.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів доходить висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Оскаржувана постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалена 02 липня 2019 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 19 вересня 2019 року, тобто пропустивши строк на касаційне оскарження.

Відповідно до ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ст. 329 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли ч. 1 ст. 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

До касаційної скарги додана заява про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якої скаржник зазначає, що звертався до місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги. 21 серпня 2019 року адвокату видано доручення для надання правової допомоги, однак адвокату потрібний був потрібен час для підготовки та складання касаційної скарги у зв'язку з чим пропущено строк на касаційне оскарження

З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Однак вказані причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, а доводи скаржника не підтверджують наявності об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у даній справі, а свідчать про пропуск строку із суб'єктивних причин, а саме з зверненням до центру надання безоплатної вторинної правової допомоги вже після сплину строку на касаційне оскарження.

Зважаючи на наведене, вказані скаржником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження причини його пропуску, не є поважними в розумінні вимог процесуального закону, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.

В касаційній скарзі скаржником зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Однак до касаційної скарги не надано фактичних даних наявності, зазначених позивачем, підстав для звільнення його від сплати судового збору.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем є фізична особа, яка заявила вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено на 2019 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі з 01 січня - 1921,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1536,80 грн (200% * (1921,00 * 0,4).

Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/~organization1~; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*; 101; (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)"; символ звітності банку: 207.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ч. 2 ст. 332 КАС України, застосовуються положення ч. 2 ст. 332 КАС України, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору та доказів наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення.

У випадку неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору, скарга буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п.1 ч. 4 ст.169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.

Неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання доказів наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або незазначення інших підстави для його поновлення є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).

Керуючись ст.ст. 121, 329, 333 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №240/907/19, викладені у заяві ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №240/907/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

І. В. Саприкіна