Справа «Гадасюк проти України» (Заява № 39366/23) | від 14.11.2024:

Справа «Гадасюк проти України» (Заява № 39366/23)

СТРАСБУРГ
14 листопада 2024 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Гадасюк проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Катержіна Шімачкова (<…>), Голова,
Микола Гнатовський (<…>),
Артурс Кучс (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 17 жовтня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено в той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою, поданою 18 жовтня 2023 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Заявницю представляла пані Л.В. Шароградська — юрист, яка практикує у м. Бар.

3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

4. Відомості про заявницю та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

5. Заявниця скаржилася на необґрунтованість або недостатню вмотивованість судового рішення. Вона посилалася, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.

6. Суд нагадує, що відповідно до його тривалої та усталеної практики він не має діяти як суд четвертої інстанції, а тому не ставитиме під сумнів рішення національних судів за «Бочан проти України (№ 2)» [ВП] (Bochan v. Ukraine (no. 2)) [GC], заява № 22251/08, пункт 61, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями).

7. «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, пункти 18 і 19, від 07 жовтня 2010 року).

8. Розглядаючи факти цієї справи у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що національні суди не виконали свого обов’язку обґрунтувати свої рішення та не розглянули відповідні та важливі аргументи, висунуті заявницею. Конкретні процесуальні недоліки вказані у таблиці в додатку, і вони дають підстави Суду дійти висновку, що заявниця була позбавлена свого права на вмотивоване судове рішення.

9. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

10. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), пункт 29) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує заяву прийнятною.

2. Постановляє , що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з необґрунтованістю або недостатньою вмотивованістю судового рішення.

3. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 14 листопада 2024 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

Перелік
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції (необґрунтованість або недостатня вмотивованість судового рішення)

- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці.
- 2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці.