Просмотров
Просмотров
1. Підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;
{Пункт 2 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
{Абзац сьомий частини першої статті 12 в редакції Закону № 921-VIII від 24.12.2015 }
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
{Абзац восьмий частини першої статті 12 в редакції Закону № 921-VIII від 24.12.2015 }
Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є:
{Абзац дев'ятий частини першої статті 12 в редакції Закону № 921-VIII від 24.12.2015 }
дані, отримані з відповідних державних реєстрів;
{Абзац частини першої статті 12 в редакції Закону № 921-VIII від 24.12.2015 }
дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
{Абзац частини першої статті 12 в редакції Закону № 921-VIII від 24.12.2015 }
дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об’єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
{Абзац частини першої статті 12 в редакції Закону № 921-VIII від 24.12.2015 }
У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.
{Абзац частини першої статті 12 в редакції Закону № 921-VIII від 24.12.2015 }
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
{Абзац частини першої статті 12 в редакції Закону № 921-VIII від 24.12.2015 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не посвідчує право користування житлом за адресою, зазначеною у цій довідці (ВС/КАС у справі № 826/319/17 від 20 березня 2019 р.)
У цій справі ВС сформулював позицію щодо правового статусу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Так, між позивачем (банківською установою) та третьою особою по справі було укладено іпотечний договір, згідно якого остання передала в іпотеку позивачу однокімнатну квартиру. У зв’язку із невиконанням третьою особою зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість і позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки.
Згідно інформації, яка була у позивача, у спірній квартирі був зареєстрований лише її власник, проте пізніше позивач дізнався, що за адресою знаходження іпотечного майна, перебувають на обліку внутрішньо переміщені особи.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача (управління праці та соціального захисту населення) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Позиція ВС: ВС у цій справі погодився із позиціями суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення управління праці та соціального захисту населення про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб містять усі, передбачені законодавством обов'язкові та необхідні реквізити та дані, а також відповідають формі, визначеній законодавством. Підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідач та суд не встановив.
Щодо правового статусу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ВС було зазначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не посвідчує право користування житлом за адресою, зазначеною у цій довідці.
У заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначається адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Ця інформація має облікове значення і не свідчить про наявність правових підстав використання певного житлового приміщення.