Про впровадження механізму страхування експортних та кредитних ризиків | від 31-10-2020

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА від 17 серпня 1998 р. N 1280 Київ

{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1000 ( 1000-2020-п ) від 28.10.2020 }

Про впровадження механізму страхування експортних та кредитних ризиків

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001 N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003 N 1206 ( 1206-2005-п ) від 15.12.2005 N 460 ( 460-2011-п ) від 13.04.2011 N 256 ( 256-2012-п ) від 28.03.2012 }

З метою зменшення ризиків держави при наданні Кабінетом Міністрів України гарантій повернення іноземних кредитів, посилення відповідальності позичальників таких кредитів та контролю за дотриманням умов відповідних кредитних угод Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що питання про надання Кабінетом Міністрів України гарантій або інших зобов'язань стосовно забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб за іноземними кредитами розглядаються в першочерговому порядку за наявності договору страхування відповідних кредитних ризиків держави. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001 )

2. Договори страхування відповідних кредитних ризиків держави приймаються на розгляд згідно з пунктом 1 цієї постанови, якщо вони укладені визначеними відповідно до законодавства страховиками, які:

а) отримали ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на добровільне страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

{ Підпункт "а" пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 256 ( 256-2012-п ) від 28.03.2012 }

б) є членами фонду страхових гарантій, утвореного відповідно до цієї постанови.

( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003; в редакції Постанови КМ N 1206 ( 1206-2005-п ) від 15.12.2005 )

3. Визнати за необхідне створити фонд страхових гарантій "Ексімстрах" (далі - Фонд) відповідно до статті 32 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) шляхом добровільного об'єднання страховиків.

Страхові гарантії членів Фонду визнаються Кабінетом Міністрів України, якщо установчі документи Фонду передбачають:

1) здійснення кожним із страховиків - членів Фонду грошового вступного внеску в розмірі, еквівалентному не менш як 400 000 євро; ( Підпункт 1 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1206 ( 1206-2005-п ) від 15.12.2005 )

2) наявність окремого централізованого гарантійного фонду в складі фонду страхових гарантій, джерелами формування якого є добровільні відрахування від страхових премій за договорами страхування експортних та кредитних ризиків. Порядок здійснення відрахувань, а також їх розмір визначаються установчими документами Фонду;

3) створення наглядової ради Фонду із залученням представників Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (за згодою), та Державної митної служби. { Абзац перший підпункту 3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001, N 1206 ( 1206-2005-п ) від 15.12.2005, N 256 ( 256-2012-п ) від 28.03.2012 }

Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Фонду, скликає у разі потреби збори членів Фонду з питань вдосконалення його діяльності, здійснює інші функції, передбачені установчими документами Фонду.

Фонд залучається до провадження діяльності, передбаченої цією постановою, лише у разі надання Міністерству економіки протоколу засідання наглядової ради з висновком про відповідність установчих документів і правил страхування його членів вимогам цієї постанови, а також про затвердження положення про порядок взаємодії Фонду з Міністерством економіки; ( Абзац третій підпункту 3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001 )

4) здійснення Фондом (за згодою та дорученням страховиків-членів Фонду) таких функцій:

збирання та аналіз інформації, необхідної для всебічної оцінки страхових ризиків та застосування заходів, спрямованих на недопущення настання страхових випадків;

проведення додаткової експертизи угод, зобов'язання за якими підлягають страхуванню;

визначення на підставі наявної інформації ступеня ризику;

надання рекомендацій членам Фонду щодо доцільності прийняття на себе конкретних експортних та кредитних ризиків і забезпечення проведення страховиками збалансованої перестрахувальної політики;

представлення на договірних засадах від імені та за дорученням позичальника його інтересів у Міністерстві економіки, а також в інших державних установах і організаціях під час отримання відповідних кредитів чи гарантій; ( Абзац шостий підпункту 4 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001 )

оперативний розподіл страхових ризиків між членами Фонду;

здійснення контролю за цільовим використанням іноземного кредиту, повернення якого застраховано страховиками-членами Фонду;

управління централізованими резервами, створеними страховиками-членами Фонду;

вирішення питання про виплату за рахунок коштів Фонду страхового відшкодування або його частини у разі неспроможності його виплати страховиком-членом Фонду та організація наступного відшкодування таким страховиком належної суми.

Установчі документи Фонду можуть передбачати здійснення інших функцій.

Відповідно до вимог, зазначених у цьому пункті, страховики можуть утворювати й інші фонди страхових гарантій.

4. Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Національному агентству з питань розвитку та європейської інтеграції. Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державній митній службі у двотижневий термін з дня державної реєстрації Фонду передбачити участь своїх повноважних представників у наглядовій раді Фонду. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003 )

5. Внести зміни та доповнення до деяких постанов Кабінету Міністрів України, що визначають порядок надання гарантій та інших зобов'язань Кабінету Міністрів України за кредитами, які залучаються юридичними особами - резидентами (додаються).

6. Ця постанова набирає чинності з дня її підписання.

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1280

ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ до постанов Кабінету Міністрів України

{ Пункт 1 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 460 ( 460-2011-п ) від 13.04.2011 }

2. У Положенні про порядок залучення іноземних кредитів та надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов'язань юридичних осіб - резидентів щодо їх погашення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року N 414 ( 414-97-п ) (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с.32; 1998 р., N 4, ст.144):

1) у пункті 21:

абзац перший доповнити словами "чи договору страхування";

абзац третій після слів "та/або поруки" доповнити словами "чи страхування";

2) пункт 24 доповнити новим абзацом дев'ятим такого змісту:

"фонду страхових гарантій - проводити підготовку проекту договору страхування".

У зв'язку з цим абзац дев'ятий вважати абзацом десятим;

3) абзац перший пункту 25 після слів "банку-агенту" доповнити словами "фонду страхових гарантій у разі укладення договору страхування";

4) абзац перший пункту 27 доповнити словами "а також фонду страхових гарантій у разі укладення договору страхування";

5) у пункті 32:

абзац другий доповнити словами "або договори страхування з членами фонду страхових гарантій";

в абзаці четвертому останнє речення викласти в такій редакції:

"У разі неспроможності юридичної особи-резидента виконати свої зобов'язання за іноземним кредитом і набрання чинності гарантіями Кабінету Міністрів України банк-агент або фонд страхових гарантій у разі наявності договору страхування за погодженням з Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством звертається за стягненням заставленого майна або за виплатою страхового відшкодування для сплати вартості гарантії та покриття інших витрат, пов'язаних з погашенням кредиту";

останній абзац викласти в такій редакції:

"Банк-агент або фонд страхових гарантій у разі укладення договору страхування надсилають копії договору застави з юридичною особою-резидентом та/або поруки з третіми особами (майновими поручителями) чи копію договору страхування до Мінфіну";

6) пункт 34 викласти в такій редакції:

"34. Позичальник відшкодовує банку-агенту та фонду страхових гарантій у разі укладення договору страхування всі витрати, пов'язані з оформленням угод про заставу, страхування або поруку, обслуговуванням та погашенням кредиту, а також сплачує комісійні в розмірі, який встановлюється внутрішньою кредитною угодою";

7) перше речення пункту 35 доповнити словами "чи договору страхування";

8) абзац перший пункту 49 після слів "договорів застави з банком-агентом" доповнити словами "або договорів страхування з членами фонду страхових гарантій";

9) перше речення пункту 50 доповнити словами "та фондом страхових гарантій у разі укладення договору страхування".