Про підвищення дисципліни виконання договорів або прагматика третейського судочинства.

Підвищення дисципліни виконання договорів є одним з пріоритетів, які виділяє Уряд. Зокрема, в цій частині Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає створення ефективних систем медіації, третейських судів та арбітражів, альтернативних державним судам.

Поширення застосування третейських судів є одним з пріоритетних напрямків судової реформи, що є складовою всіх бачень розвитку сфери вирішення спорів, в чому збігаються і Президент України, і Кабінет Міністрів, і міжнародні організації і партнери нашої держави.

Судова система нажаль не може сьогодні запропонувати настільки швидкого, якісного і безстороннього вирішення господарських спорів, як арбітражні інституції. Судова тяганина часто супроводжується непередбачуваними ризиками, обумовленими наявністю неформальних впливів на різних етапах багатоінстанційного розгляду, що робить процес вирішення спору довгим, непрогнозованим та не зручним для сторін.

Дисципліна виконання договірних зобов’язань є важливим елементом економічного розвитку як держави, так і кожного господарюючого суб’єкта.

Відповідаючи на зазначений запит, Торгово-промислова палата України доклала багато зусиль для того, щоб забезпечити підприємства як державної, так і інших форм власності дієвими і ефективними механізмами захисту прав сторін господарських зобов’язань.

При Торгово-промисловій палаті утворені і діють такі органи з врегулювання спорів, як Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морська арбітражна комісія, та Третейський суд.

Торгово-промислова палата України в липні 2020 року істотно оновила список третейських суддів, до складу яких входять відомі фахівці в галузі арбітражу, які мають досвід вирішення спорів не тільки в Україні, але й в іноземних арбітражних інституціях.

Бренд Торгово-промислової палати України загальновідомий, та до неї існує найвища довіра в представників бізнесу.

Раніше внаслідок ефективної взаємодії Торгово-промислової палати України та Третейської палати України з законодавчою владою ухвалено і впроваджено в життя зміни до процесуального законодавства, які значно покращили підтримку державними судами роботи міжнародного арбітражу та третейських судів.

Змінами законодавства усунуто перешкоди у діяльності третейських судів, внаслідок чого вони мають повну компетенцію розглядати значний спектр господарських спорів, рішення їх не оскаржуються, та виконуються примусово так само, як і рішення державних судів.

При укладенні договорів з іноземними контрагентами як правило вносяться арбітражні застереження про вирішення спорів Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.

В договорах про надання послуг, виконання робіт, поставку, купівлю-продаж, які укладаються між резидентами України (як підприємствами, так і фізичними особами-підприємцями), все частіше передбачають вирішення спорів Третейським судом при Торгово-промисловій палаті України. Останні роки такі третейські угоди активно запроваджують у свої договори банківські установи, підприємства енергетичної сфери та комунальні підприємства.

Третейське судочинство вже стало дієвою альтернативою державним судам, яке дозволяє значно швидше, ефективніше і фахово вирішувати господарські спори, без впливу негативних чинників, які нажаль залишаються актуальними для судової системи.

Переваги:

• Якість (спір розглядають судді, які є експертами у спірних відносинах);
• Оптимальні строки (спір розглядається стільки, скільки потрібно для ретельного дослідження всіх обставин і правильного застосування законодавства);
• Одноінстанційність (немає апеляції і касації, проста процедура одержання виконавчого документу, оскарження проміжних ухвал не зупиняє виконання рішення);
• Централізованість (спір вирішується в одному зручному місці, немає необхідності їздити по судах по всій країні);
• Вартість (третейський збір є меншим, ніж судовий збір за вирішення спору в кількох інстанціях державних судів).

Третейський суд при ТПП України має переваги у порівнянні з численними іншими третейськими судами, оскільким:

• Торгово-промислова палата України має незалежний статус, рівновіддалена від всіх потенційних сторін спорів, і підзвітна широкому колу представників українського бізнесу і іноземних інвесторів, які ведуть бізнес в України – понад 8,5 тисяч підприємств є членами Палати.
• На третейський суд як на інституцію, та склад суду при вирішенні конкретного спору ні з боку ТПП України, ні з боку голови та заступників, членів Президії Третейського суду не здійснюється жодного впливу;
• Торгово-промислова палата відкрита до включення до списку третейських суддів авторитетних правників з відповідною репутацією, яка дозволяє потенційним сторонам спорів обґрунтовано розраховувати на їх фаховість, незалежність і неупередженість;
• Розмір третейського збору хоча і є найвищим серед третейських судів, але витрати на вирішення спору є меншими за судові збори в державних судах, а розмір винагороди третейських суддів є високим.

Для звернення до Третейського суду при Торгово-промисловій палаті України сторони мають укласти третейську угоду, яка включається в розділ «Вирішення спорів» будь-якого господарського договору. У разі виникнення спору як стосовно виконання боргових зобов’язань, так і з приводу повноти, своєчасності, та якості надання послуг такий спір має бути вирішений Третейським судом. Рішення не підлягає оскарженню, та після одержання протягом 15 днів виконавчого документу державного суду, виконується примусово за допомогою державних чи приватних виконавців.

В разі зацікавленості, наші фахівці готові більш детально проконсультувати щодо переваг, особливостей, і додаткових можливостей вирішення спорів через звернення до третейського суду, який діє при Торгово-промисловій палаті України.

Зразок третейського застереження:

«Сторони дійшли згоди, що всі спори між Сторонами, що виникають за цим Договором або у зв’язку з ним (у тому числі щодо його тлумачення, виконання або порушення, зміни, припинення, розірвання або визнання недійсним), підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України, 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33 (далі – Третейський суд). В процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Третейського Суду (далі – Регламент). Станом на день укладення цього Договору Регламент, інша інформація про Третейський Суд розміщені на сайті Третейського Суду за адресою https://ucci.org.ua. Сторони погоджуються з тим, що третейський розгляд справи здійснюється Третейським судом у складі одноособового третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Третейського суду.»

Порівняння третейського розгляду та господарського судочинства

Розмір витрат, пов'язаних з вирішенням спору

* У разі колегіального вирішення спору сума третейського збору збільшується на 20 відсотків.

* У разі колегіального вирішення немайнового спору третейський збір складає 14 169 грн.

В третейському провадженні відсутнє апеляційне та касаційне оскарження, в господарському судочинстві існує також судовий збір в разі апеляційного (150%) та касаційного (200%) оскарження.

Резюме:

1. Витрати на розгляд спорів із ціною позову до 314 867,00гривень є меншими у господарському судочинстві (на фіксовану суму 2621 гривень).
2. Витрати на розгляд спорів із ціною позову більше 18 892 000,00 гривень є меншими у третейському розгляді в ПДТС при ТПП (максимальний розмір 380 000 грн. проти 735 700 грн. в господарському суді).
3. Витрати на розгляд спорів із ціною позову від 314 867,00 до 18 892 000,00 гривень є однаковими як у господарському судочинстві та і у третейському розгляді в ПДТС при ТПП.
4. У третейському розгляді витрати додатково збільшуються на 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1051,00 UAH) за рахунок судового збору за подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
5. При третейському розгляді відсутні судові збори за апеляційне та касаційне оскарження, та ризик перегляду справи «по новому колу», отже зазначені судові витрати є точними і не можуть збільшуватися.

Автор статті: Ігор Покотило