Стаття 19. Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг

Про житлово-комунальні послуги (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие законы

1912

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

3. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

4. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

{Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1198-VII від 10.04.2014 }

5. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

{Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1198-VII від 10.04.2014 }

6. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

27/40

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Для звільнення від оплати комунальних послуг особа повинна відмовитись у встановленому порядку від таких послуг та не користуватися ними де-факто, а не посилатися лише на відсутність договору та неналежну якість (ВС/КЦС, № 210/5796/16-ц)

Предметом розгляду цією судової справи є позов про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги поданий виконавцем цих послуг. На підставі особистого рахунку споживача виконавцем житлово-комунальних послуг був виставлений рахунок, а після відмови споживача його оплатити, сума боргу була стягнута через суд. Споживач наполягав на тому, що виконавець фактично не надав заявлений у рахунку об’єм житлово-комунальних послуг, проте суд не прийняв це до уваги і задовільнив позов виконавця. Суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили рішення суду першої інстанції без змін.

Так, ВС прийшов до наступного висновку. Хоча відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово- комунальні послуги» такі послуги надаються виключно на договірних засадах, стаття 20 цього ж закону передбачає що споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг , підготовлений виконавцем на основі типового договору. Тому у випадку фактичного користування житлово-комунальними послугами відсутність укладеного договору не звільняє споживача від обов’язку оплачувати такі послуги за тарифами для населення встановленими виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування.

Водночас споживач для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги повинен не лише не мати відповідного договору та фактично ними не користуватися, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання. У матеріалах справи відмова споживача відсутня.

Якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об’єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість у справі повинні бути певні акти – претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення. Звісно таких документів споживачем у справу надано не було.

Власне в проблематичності складення актів - претензій і подальших розрахунків суми ненаданих послуг для зменшення виставленого рахунку виконавцем і полягає вся безправність споживача у сфері надання житлово-комунальних послуг. Навіть якщо такі акти і будуть складені виконавець звісно їх проігнорує і продовжить виставляти рахунки за власною математикою додаючи до боргу суми пені та штрафних санкцій. Саме неможливість споживача вплинути на систему виставлення рахунків виконавцем житлово-комунальних послуг та врахування у цих рахунках актів-претензій унеможливлює подальших захист його прав, в тому числі і в суді.