08.02.2019 | Автор: Хітько Василь Миколайович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

Правові висновки ВС щодо оскарження дій органів ДФС під час призначення податкових перевірок.

І. Платник податків не надає пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту є підставою проведення перевірки.

Верховний Суд залишаючи без задоволення касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС зазначив, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п.78.1.4 ПК України).

Вимоги до запиту встановлені п.п.73.3 ст. 73 ПК України, а саме: такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо незаконності спірного наказу, оскільки виданий до закінчення 15-денного строку наданого Товариству.

Постанова КАС/ВС від 24.01.2019 р. №813/1012/18.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79410393

ІІ. Якщо допуск до податкової перевірки відбувся, оскарження права на її проведення втрачено.

Верховний Суд залишаючи без задоволення касаційну скаргу Аудиторської фірми, а рішення судів попередніх інстанцій без змін зазначив, між тим, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18).

Постанова КАС/ВС від 24.01.2019 р. №826/13963/16.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79410332

ІІІ. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Верховний Суд задовольняючи касаційну скаргу ДФС зазначив, що конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої. Однак, норма пункту 77.4 статті 77 ПК України не містить застереження щодо ознайомлення платника з вказаними документами саме за 10 днів до початку проведення такої перевірки за умови надсилання платнику податків копії наказу та письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 29 жовтня 2018 року (справа №819/1013/16), від 26 листопада 2018 року (справа №817/697/17).

За встановлених обставин даної справи Верховний Суд, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, доходить висновку, що наказ про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки надіслані Підприємству у відповідності до вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України, чим забезпечено право останнього на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та підготовку до нього, а тому підстави для недопущення позивачем посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки були відсутні.

Постанова КАС/ВС від 24.01.2019 р. №818/433/14.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79409607

VІ. Органи ДФС зобов’язані повідомити про дату, час та місце проведення перевірки платника податків у встановлений законом спосіб до її початку.

Верховний Суд задовольняючи касаційну скаргу платника податків зазначив, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Разом з тим, необхідно зазначити, що ПК України не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки в приміщенні податкової інспекції у разі відмови від підпису у направленні на перевірку чи відмови платника податку від допуску посадових осіб до проведення перевірки.

Постанова КАС/ВС від 24.01.2019 р. №805/1941/17-а.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79411245

V. Платник податків має право оскаржувати, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Верховний Суд залишаючи без задоволення касаційну скаргу платника податків дійшов висновку, що виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При  цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків. А за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено не лише акт перевірки, а й прийняті податкові повідомлення-рішення.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Постанова КАС/ВС від 07.11.2018 р. № П/811/824/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77665203

VІ. Порушення контролюючим органом процедури повідомлення платника податків про призначення та початок проведення перевірки

Верховний Суд залишаючи без задоволення касаційну скаргу органу ДФС дійшов висновку, щодо обставин та правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на порушення контролюючим органом процедури повідомлення позивача про проведення перевірки, що в свою чергу виключає правові наслідки такої.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі №809/1578/17.

Постанова КАС/ВС від 19.09.2018 р. №821/595/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76547456

VІІ. Податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки за умови виконання вимог законодавства щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб до початку проведення перевірки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення.

Невиконання вимог щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених податковим законодавством копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною.

У разі коли при організації документальної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій акт перевірки місцезнаходження платника податків контролюючим органом не складався.

Постанова КАС/ВС від 08.08.2018 р. №823/1294/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75776285

VІІІ. Порядок проведення документальних планових перевірок передбачений ст. 77 ПК України.

Спірним питання у межах даних правовідносин є застосування (тлумачення) положень абз. 2 п. 77.2 ст. 77 ПК України, за яким платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Буквальне тлумачення цієї норми свідчить про включення платника податку (зокрема з високим ступенем ризику) до плату графіку не частіше одного разу на календарний рік, що дотримано в межах спірних правовідносин, обставини щодо включення позивача до плану графіку двічі або більше разів не встановлено судами попередніх інстанцій, а призначення перевірки з метою реалізації затвердженого плану графіку другим наказом не є тотожнім включенню платника податків до плану графіку більше одного разу на календарний рік.

Положення цієї норми, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, визначають порядок вручення наказу про проведення перевірки, дотримання якого надають право на її проведення, однак прийняття акту індивідуальної дії, яким є наказ про призначення перевірки, передує діям щодо його вручення, а тому недотримання абз. 2 п. 77.4 ст. 77 ПК України не може бути істотною (безперечною) підставою для визнання наказу протиправним.

Постанова КАС/ВС від 20.06.2018 р. №819/1775/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74870729

Друзі, відвідайте Телеграм канал та сторінку на Facebook, де висвітлена судова практика з податкових спорів, а також найактуальніший матеріал з питань оподаткування.

https://t.me/tax_time

Все про податки в Україні

Старший юрист ЮФ "П.С.П. ПРАВО"Хітько Василь

Автор дайджесту: Хітько Василь

3428
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення