Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф., суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації в м. Севастополі (далі - Держреєстратор), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ЯНОС-В» (далі - Товариство), про визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін в установчі документи,

в с т а н о в и л а:

Позивачі звернулися до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просили визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію змін в установчі документи Товариства від 16 липня 2007 року.

На обґрунтування позовних вимог послалися на те, що реєстрація була проведена з порушенням вимог статті 30 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон № 755-IV), а Статут Товариства не відповідає статтям 4, 51 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» (далі - Закон № 1576-XII).

Суди встановили, що Товариство було зареєстроване 6 березня 1998 року. Згідно зі змінами до Статуту Товариства від 27 лютого 2004 року його учасниками зазначені ОСОБА_11 - 15 % розміру частки у статутному капіталі, ОСОБА_12 - 14,5 %, ОСОБА_13 - 35,25 % і ОСОБА_14 - 35,25 %.

Рішенням загальних зборів Товариства (протокол від 26 травня 2007 року № 15) були затверджені зміни до статутних документів.

11 липня 2007 року для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» згідно з описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення відповідної реєстраційної дії, Товариство надало такі документи: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, оригінал або нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів, нову редакцію установчих документів (два примірники), копію квитанції, виданої банком, копію квитанції, виданої банком (за публікацію), нотаріально посвідчену копію документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

16 липня 2007 року Держреєстратор зареєстрував зміни до установчих документів Товариства за номером запису 10771050003002551.

Гагарінський районний суд міста Севастополя постановою від 16 листопада 2010 року позов задовольнив.

Севастопольський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2014 року, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОСОБА_11, посилаючись на неоднакове застосування статей 8, 27, 29, 30 Закону № 755-IV, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2014 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року, а постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 16 листопада 2010 року залишити у силі.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року у справі № К/800/58110/14.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, погодився з його висновком щодо правомірності дій Держреєстратора з огляду на відповідність комплекту документів для державної реєстрації змін до статутних документів Товариства Закону № 755-IV та Закону № 1576-XII.

Натомість у рішенні Вищого адміністративного суду України, наданому на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що дії державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації змін до установчих документів є неправомірними і такими, що вчинені з порушенням абзаців другого, третього, шостого частини першої статті 27 Закону № 755-IV з огляду на невідповідність відомостей у реєстраційній картці відомостям, зазначеним у новій редакції статуту підприємства, а також невідповідність змісту зазначеного статуту вимогам частини третьої статті 8 Закону № 755-IV, статтям 4, 51 Закону № 1576-XII, що є підставою для відмови у державній реєстрації змін в установчі документи.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення у якій додано до заяви, у задоволенні заяви ОСОБА_11, слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_11 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. ВолковСудді: М.І. Гриців О.А. Коротких О.В. КривендаВ.В. Кривенко В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін О.О. Терлецький