Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 910/6645/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 квітня 2015 року у справі № 910/6645/15-г Господарського суду міста Києва за позовом Фізичної особи-підприємця Горбачевської Олени Єгорівни, м. Житомир, до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", м. Київ, про зобов'язання вчинити дії,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

в с т а н о в и в:

У березні 2015 року позивач ФОП Горбачевська О.Є. пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Енергобанк" про зобов'язання вчинити дії.

Вказував, що 08.08.2008 між сторонами був укладений договір банківського рахунку, згідно якого банк (відповідач) зобов'язувався відкрити клієнту (позивачу) рахунок, приймати і зараховувати на рахунок в національній/іноземній валюті, а також на інші поточні рахунки згідно заяви клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного виконання платіжного доручення від 03.02.2015, позивач просив зобов'язати ПАТ "Енергобанк" перерахувати грошові кошти в сумі 32 344,00 грн. з поточного рахунку ФОП Горбачевської О.Є. № 260937332901, відкритий у ПАТ "Енергобанк" у м. Житомирі, на розрахунковий рахунок ФОП Горбачевської О.Є. № 2600501594837, відкритий у ПАТ "Кредобанк" у м. Житомирі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06 квітня 2015 року (суддя Лиськов М.О.) позов задоволено.

Постановлено зобов'язати ПАТ "Енергобанк" переказати кошти у розмірі 32 344,00 грн. з поточного рахунку ФОП Горбачевської О.Є. в ПАТ "Енергобанк" у м. Житомир на рахунок ФОП Горбачевської О.Є. № 2600501594837, відкритий в ПАТ "Кредобанк".

Постановлено стягнути з ПАТ "Енергобанк" на користь ФОП Горбачевської О.Є. 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивач звернувся до відповідача із дорученням про переказ грошових коштів 03.02.2015, в той час як тимчасова адміністрація у ПАТ "Енергобанк" була запроваджена з 13.02.2015, тому дії банку щодо невиконання вказаного платіжного доручення від 03.02.2015 порушують права позивача.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ "Енергобанк" у квітні 2015 року звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду від 06.04.2015 у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 квітня 2015 року № 910/6645/15-г (колегія суддів у складі: Михальської Ю.Б. - головуючого, суддів Отрюха Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвала мотивована невиконанням заявником вимог ч. 3 ст. 94 ГПК України у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції положення п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України та п. 22 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", просив ухвалу апеляційної інстанції від 30.04.2015 скасувати, а матеріали справи № 910/3338/14 направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Недотримання цих вимог відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.

01.11.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору.

Зокрема, за подання апеляційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 4 Закону).

12.02.2015 постановою правління Національного банку України від 12.02.2015 № 96 Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.02.2015 № 29 розпочато з 13.02.2015 процедуру виведення ПАТ "Енергобанк" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Енергобанк" призначено Ільчука Олександра Павловича.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною першою ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Згідно з п. 15 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 37 вказаного Закону на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу від імені ПАТ "Енергобанк" подано представником на підставі довіреності, виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Енергобанк" Ільчуком О.П.

Згідно положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах звернулася до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, а її вимоги не пов'язані з поданням позовів, щодо яких ця особа звільняється від сплати судового збору, то вона повинна сплачувати судовий збір у загальному порядку.

У справі, яка розглядається, предметом спору є зобов'язання ПАТ "Енергобанк" вчинити дії, а саме перерахувати грошові кошти в сумі 32 344,00 грн. з поточного рахунку ФОП Горбачевської О.Є. № 260937332901, відкритий у ПАТ "Енергобанк" у м. Житомирі, на розрахунковий рахунок ФОП Горбачевської О.Є. № 2600501594837, відкритий у ПАТ "Кредобанк" у м. Житомирі, тому ця справа не пов'язана зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Енергобанк".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 910/14490/14.

За приписами ч. 1 ст. 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, поруч із відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, повертаючи апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, судом правильно застосовані норми процесуального права, тому підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту не вбачається.

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом приписів п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються на невірному тлумаченні скаржником вказаних правових норм.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне стягнути із скаржника в дохід Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору за перегляд ухвали апеляційного господарського суду від 30.04.2015 у даній справі у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 квітня 2015 року у справі № 910/6645/15-г залишити без змін.

3. Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762) в дохід Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за перегляд справи в суді касаційної інстанції.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.О. Кочерова

Н.І. Мележик