Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 43/152 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Київна ухвалувід 11.02.2015 господарського суду м. Києвата постановувід 24.03.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 43/152 господарського суду м. Києва про банкрутствовідкритого акціонерного товариства "Завод "Керамік", м. КиївліквідаторКуделя М.О., м. Київголова комітету кредиторів фізична особа - підприємець ОСОБА_6, с. Заруддя Київської області в судовому засіданні взяв участь

ліквідаторКуделя М.О.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа № 43/152 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Завод "Керамік".

Постановою господарського суду м. Києва від 24.05.2012 визнано боржника банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше

26.11.2014 ліквідатор арбітражний керуючий Куделя М.О. звернулася до суду з заявою про затвердження укладеної між боржником і кредиторами мирової угоди від 19.11.2014 та припинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.02.2015 (суддя Чеберяк П.П.) відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора про затвердження мирової угоди. Суд першої інстанції зазначив про невідповідність чинному законодавству умови мирової угоди про прощення боргів одному з кредиторів четвертої черги - ПАТ "Київенерго", що становить борг боржника за спожиті енергоносії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (судді: Верховець А.А. - головуючий, Шипко В.В., Остапенко О.М.) вказану ухвалу залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви ліквідатора про затвердження мирової угоди.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 35, 37, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство, господарський суд при розгляді мирової угоди зобов'язаний перевірити встановлений цим Законом порядок укладення мирової угоди та дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону про банкрутство для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Умовами мирової угоди від 19.11.2014 передбачено, зокрема прощення (списання) боргів боржника перед усіма кредиторами четвертої та шостої черг.

Отже, мирова угода встановлює рівні умови для кредиторів однієї черги.

Таким чином, реалізація мирової угоди не буде ущемляти права меншості, в тому числі і ПАТ "Київенерго", так як її умови передбачають списання заборгованості перед усіма кредиторами четвертої та шостої черг, в тому числі і заборгованість членів комітету кредиторів, які голосували за затвердження мирової угоди.

Норми Закону про банкрутство, які є спеціальними та пріоритетними у застосуванні до правовідносин банкрутства, не містять заборони списання за умовами мирової угоди у справі про банкрутство заборгованості боржника за спожиті енергоносії. Відповідної заборони не встановлено і жодними іншими нормами чинного законодавства, у тому числі в галузі електроенергетики.

Положеннями статті 35 Закону про банкрутство встановлено пряму заборону списання за умовами мирової угоди виключно заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За таких обставин посилання судів попередніх інстанцій у якості підстави для відмови у затвердженні мирової угоди на незаконність списання заборгованості боржника перед ПАТ "Київенерго" не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

У той же час суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно прийняти рішення по суті поданої заяви ліквідатора в силу меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст.ст 1115, 1117 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи у частині розгляду питання про затвердження мирової угоди на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду першої інстанції слід врахувати викладене, дослідити порядок укладення та умови мирової угоди і розглянути справу з дотриманням норм чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 35, 36, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 11.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі №43/152 скасувати.

3. Справу №43/152 у частині розгляду клопотання ліквідатора про затвердження мирової угоди передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич