Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Справа № 920/768/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015у справіГосподарського суду Сумської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж"до Приватного акціонерного товариства "Райз -Максимко" в особі Шевченківської філії ПрАТ "Райз - Максимко"простягнення 48 100,25 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Шалапчук Т.А. (дов. від 30.10.15 № 10-19/17-Д/178),

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 03.08.2015 господарського суду Сумської області позов задоволено, з ПрАТ "Райз-Максимко" в особі Шевченківської філії ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж" стягнуто 48100, 25 грн. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 1827 грн. судового збору.

Постановою від 26.10.2015 Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 17.11.2009 року № 356, укладеного між ПрАТ "Райз-Максимко" в особі Шевченківської філії та ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж", останнє взяло на себе зобов'язання постачати електроенергію, а відповідач - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Пунктом 2.2.4 договору передбачено зобов'язання відповідача здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії". Перетікання реактивної електроенергії обчислюється електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.02 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 93/6381 від 01.02.02 року (наділі - Методика).

Згідно п. 17 додатку № 5 до Договору за підсумками розрахункового періоду в терміни, обумовлені додатком № 4 "Порядок розрахунків" позивач надсилає відповідачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електричної електроенергії. До рахунка додається розрахунок, здійснений відповідно до зазначеного вище порядку.

Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника в терміни, обумовлені додатком № 4 "Порядок розрахунків" від дня отримання розрахункових документів.

Пунктом 8 додатку № 4 до договору встановлено, що рахунки щодо оплати за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені споживачем протягом 10 днів з дня отримання.

Звертаючись з позовом у даній справі, ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж" послалось на те, що за період з січня 2010 року по вересень 2012 року відповідачу виставлялись рахунки за реактивну електроенергію, які відповідачем сплачувались, однак з помилковим застосуванням до відповідача понижуючого коефіцієнту, передбаченого п. 5.9 Методики, в той час як договором таке пониження не передбачено, а до позивача зазначений пункт застосовуватись не повинен, у зв'язку з чим відповідачу було виставлено рахунок № 356 від 19.11.2012 року, який останнім сплачено не було.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції в даному випадку обґрунтовано взято до уваги приписи п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96 року N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року N 910, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за N417/1442, згідно якого договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Методика встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачем, відповідно до Закону України "Про електроенергетику" та Правил.

Відповідно до п.1.1. Методики вона обов'язкова для виконання відповідним персоналом Національної енергетичної компанії "Укренерго" та її регіональних відділень, енергогенерувальних, енергопостачальних і електропередавальних організацій усіх форм власності, споживачів електроенергії, проектних та науково-дослідних організацій відповідного профілю.

Згідно п. 1.2 Правил електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок; перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії.

Пунктами 1.2, 6.33, 6.35 Правил встановлено, що плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Пунктом 3.1 Методики передбачено, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацією в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами, здійснюється з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт. год та більше.

За умовами п. 5.9 Методики для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з пунктом 3.1, плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою (3.1) протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік - 0,25; другий рік - 0,5; третій рік - 0,75; надалі - 1,0.

Як встановлено судами, 17.11.2009 року сторонами підписано додаток № 5 до договору, яким сторонами визначено порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії та порядок розрахунків за її перетікання. Відповідно до п. 18 додатку № 5 до Договору цей додаток набирає чинності від моменту підписання сторонами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним господарським судом в даному випадку правомірно визначено, що уклавши договір на постачання електричної енергії з додатком № 5 відповідач вперше розпочав здійснювати розрахунки за споживання та генерацію реактивної електроенергії, зокрема, з січня 2010 року, що підтверджується наданими позивачем відповідачу рахунками на оплату, у зв'язку з чим правомірним є висновок суду, що до останнього повинні були застосовуватись понижувальні коефіцієнти, передбачені п. 5.9. Методики, на протязі 3-х років з моменту проведення розрахунків за реактивну електроенергію з позивачем.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що названим вище п. 5.9 Методики передбачено застосування понижуючих коефіцієнтів до споживачів, які вперше розпочинають розрахунки за реактивну енергію, а не приєднуються до технологічних мереж тощо, як наголошує скаржник.

Стосовно посилання позивача на лист Державної інспекції України з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, в якому зазначено, що п. 5. 9 Методики діяв протягом 3-х років з дня введення її в дію, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що останній носить лише інформативний характер та не є нормативним документом, який регулює порядок оплати за перетікання реактивної енергії.

До того ж, пунктами 1, 3 наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року № 19, яким затверджувалась Методика, вбачається, що вона призначена для обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, а її застосування є обов'язковим для електропередавальних організацій усіх форм власності та споживачів.

З врахуванням зазначеного вище правомірним є висновок апеляційного господарського суду, що ПрАТ "РАЙЗ-МАКСИМКО" вперше розпочало розрахунки за реактивну електроенергію у 2010 році, а відтак, відповідно до Методики плата відповідачу за споживання та генерацію реактивної електроенергії правильно була нарахована із застосування понижуючого коефіцієнту.

З врахуванням зазначеного вище, вмотивованим є висновок апеляційного господарського суду про відмову в позові.

В частині посилання суду на пропуск позивачем строку позовної давності, врахувавши початок перебігу останнього з наступного дня від моменту отримання позивачем листа Держенергонагляду № 01/11-1181 від 19.03.2012, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок суду помилковим, оскільки судом не враховано, що відповідно до п. 8 додатку № 4 до договору, рахунки щодо оплати за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені споживачем протягом 10 днів з дня отримання. Рахунок № 356 від 19.11.2012 року, виставлений відповідачу у зв'язку з отриманням зазначеного листа, повинен бути оплачений до 29.11.2012 року включно, тобто, саме з цієї дати позивач дізнався про наявність свого порушеного права. При цьому позовна заява подана 19.05.2015 року, тобто, в межах 3-річного строку позовної давності.

В той же час, наведене вище не призвело до прийняття неправильного рішення у справі, у зв'язку з чим постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 26.10.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/768/15 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.