Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 922/5640/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Сибіги О.М., Шаргала В.І.перевіривши матеріали касаційної скаргиХарківської міської радина постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справігосподарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської радидофізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 143 517,89 грнв судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 12.02.2015 господарського суду Харківської області (суддя: Макаренко О.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою від 22.04.2015 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Горбачова Л.П. - головуючий, Потапенко В.І., Тарасова І.В.) рішення від 12.02.2015 господарського суду Харківської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що у діях відповідача відсутні будь-які ознаки протиправної поведінки відносно позивача. Позивач не довів суду ані розміру заявлених збитків, ані того, що відповідач є особою, діями або бездіяльністю якої позивачеві було спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) в розмірі 143517,89 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що господарськими судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 224 Господарського кодексу України, ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; ст.99 Господарського процесуального кодексу України.

23.06.2015 Харківською міською радою (вх.7108Д1/9914 від 24.06.2015) надіслано електронне повідомлення до Вищого господарського суду України про розгляд справи без її участі.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити з наступних підстав.

Відповідно ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Законом встановлено, що договір має укладатися не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Господарськими судами встановлено, що відповідно вказаної ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 09.11.2011 рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

За п.1.6 Порядку будівництво - нове будівництво, реконструкція, реабілітаціяю, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, а об'єкти будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси.

Згідно п.1.5 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області № ХК 202132770451 від 04.10.2013, будівництво кафе літ. А-1 за навісом літ. Б по АДРЕСА_1 вважається закінченим будівництвом, об'єкт готовим до експлуатації.

Замовником будівництва за Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації є відповідач - ФОП ОСОБА_4.

Господарськими судами встановлено, що 12.11.2013 Департамент економіки та комунального майна листом № 687/0/124-14 запропонованого ФОП ОСОБА_4 у 10-ти денний термін звернутись до Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна для підготовки проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та надати документи, передбачені п. 2.6 Порядку.

11.12.2013 Департаментом економіки та комунального майна відповідачу надіслано пропозицію та два примірника договору про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при будівництві громадської будівлі - кафе - літ. А-1 з навісом літ. Б за адресою АДРЕСА_1. За розрахунком Департаменту економіки та комунального майна кошторисна вартість будівництва кафе літ. А-1 за навісом літ. Б по АДРЕСА_1, відповідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ХК 202132770451 від 04.10.2013, - становить 178163,49 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.04.2014 Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (Департаментом) та відповідач (замовник) уклали договір №172-14/1 від 25.04.2014 про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова. Даний договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Харкова при будівництві громадської будівлі - кафе - літ. А-1 з навісом літ. Б за адресою: АДРЕСА_1.

ФОП ОСОБА_4 на виконання договору №172-14/1 від 25.04.2014 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова від 25.04.2014 сплачено до бюджету м. Харкова кошти пайової участі в повному обсязі в розмірі 34 645,60 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

За ст. 623 Цивільного кодексу України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Принагідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки, тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але самий факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Вжиті кредитором заходи з метою отримання доходів є критерієм визначення розміру збитків у вигляді упущеної вигоди.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492.

Відповідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що у діях позивача відсутні будь-які докази протиправної поведінки стосовно позивача. Позивач не довів ні розміру заявлених збитків, ні того, що діями або бездіяльністю відповідача позивачу спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 149517,89 грн.

Як вказувалось вище договір №172-14/1 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова укладено Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та відповідачем 25.04.2014, а кошти пайової участі внесено відповідачем в повному обсязі в розмірі 34 645,60 грн., до бюджету міста Харкова, до звернення позивача 05.12.2014 з даним позовом до суду першої інстанції.

Відповідно ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 22.04.2015 Харківського апеляційного господарського суду зі справи № 922/5640/14 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді О.М. Сибіга

В.І. Шаргало