ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 924/1382/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Прокофєва Л.В. Супінський Г.В., Починок Л.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановуГосподарського суду Хмельницької області від 23 листопада 2015 року Рівненського апеляційного господарського суду від 11 січня 2016 рокуу справі№ 924/1382/15за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Південно-Західні тепломережі"про стягнення 276 781,08 грнВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 276 781,08 грн, з яких 40 980,25 грн - 3% річних, 235 800,83 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.11.2015 (головуючий - Шпак В.О., судді - Гладюк Ю.В., Смаровоз М.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 (головуючий - Петухов М.Г., судді - Гулова А.Г., Маціщук А.В.), у задоволені позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 30.09.2011 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Південно - Західні тепломережі" (покупець) було укладено договір № 14/2376/11 на купівлю-продаж природного газу, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та в 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець - приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

За умовами п. п. 1.2., 2.1. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Продавець передає покупцеві з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 40 500 тис. куб. м.

Відповідно до п. п. 3.4., 3.5. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Кількість теплової енергії, що відпускається для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання визначається окремими приладами обліку теплової енергії, які встановлені у споживача теплової енергії.

Згідно з п. п. 5.1., 5.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.10.2011) ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 091 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн. Ціна за 1 000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,74 грн з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 248,74 грн, крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування 20% - 60,46 грн, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 6.1 цього договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ за цим договором (п. п. 6.1., 6.2. договору).

Пунктом 7.2. договору (зі змінами згідно з додаткової угоди № 3 від 30.11.2012) у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору, впродовж жовтня 2011 р., з листопада по грудень 2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 4 135 111,763 тис. куб. м, на загальну суму 13 425 517,38 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: № 23973хмН від 31.10.2011; від 30.11.2012; від 30.11.2012; від 30.11.2012; від 31.12.2012, які підписані та скріплені печатками підприємств (а.с. 20-24).

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.07.2012 у справі 11/5025/641/12 позов Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до КП "Південно-Західні тепломережі" про стягнення 2 141 291,69 грн задоволено частково. В стягненні 83 100,80 грн пені, 63 603,18 грн - 7% штрафу та 1 098,58 грн - 3% річних відмовлено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2014 у справі 924/14/14 позов ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до КП "Південно-Західні тепломережі" про стягнення 4 515 320,97 грн задоволено частково. Відмовлено в частині стягнення 35 592,25 грн штрафу, 210 954,18 грн пені та 10 339,86 грн інфляційних втрат.

04.12.2012 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (перша сторона), Головним фінансовим управлінням Хмельницької облдержадміністрації (друга сторона), комунальним підприємством "Південно-Західні тепломережі" (третя осторона), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (остання сторона) було укладено договір № 457/517з про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

12.02.2014, 24.09.2014, 05.12.2014 між Головним управлінням Державної казначейської служби у Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації, КП "Південно-Західні тепломережі", НАК "Нафтогаз України" були укладені договори про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік) № 88/30, № 356/30, № 1070/30.

Пунктом 1 вказаних договорів про організацію взаєморозрахунків встановлено, що предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" № 30 від 29.01.2014.

З метою виконання договору сторони зобов'язувалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (п. 10. договору № 457/517з, п. 9 договорів № № 356/30, 88/30, 1070/30).

Відповідно до п. 14. договору № 457/517з та п. 13 договорів № № 356/30, 88/30, 1070/30 він є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування.

За п. 15. договорів № № 457/517з, 1070/30 та п. 14 договорів № № 356/30, 88/30 сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судами, на виконання умов договору № 14/2376/11 від 30.09.2011 відповідач за рахунок коштів субвенції з державного бюджету сплатив заборгованість в сумі 6 005 675,82 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 49 від 07.12.2012, № 27 від 25.09.2014, № 7 від 01.04.2014, № 31 від 08.12.2014.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором та належним чином рішення у справах № 11/5025/641/12 та № 924/14/14 не виконав, а тому, повинен сплатити 40 980,25 грн - 3% річних, 235 800,83 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарські суди прийшли до правильного висновку, що, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу. При цьому правомірно встановили, що договори про організацію взаєморозрахунків не передбачали можливості існування між сторонами інших грошових зобов'язань і підстав для інших грошових вимог.

Оскільки для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договорами про організацію взаєморозрахунків, а розрахунок відповідачем за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків, при цьому сторони у справі у п. 15. договорів № № 457/517з, 1070/30 та п. 14 договорів № № 356/30, 88/30 погодили, що після виконання договорів вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у позові.

Щодо доводів позивача в касаційній скарзі про порушення судам балансу інтересів, оскільки при прийнятті рішення враховані лише інтереси відповідача, то вони є безпідставними, адже судами були почуті сторони і прийнятті обґрунтовані і мотивовані судові рішення, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Решта доводів касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки не спростовують встановленого судами.

Враховуючи викладене, підстав для скасування судових рішень, постановлених відповідно до вимог закону та встановлених у справі обставин, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 листопада 2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11 січня 2016 року у справі за № 924/1382/15 - без змін.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя П. ГончарукСуддя І. Кондратова