Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №914/3935/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 914/3935/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаПортаха С.Я. дов. від 23.04.2014 рокувідповідача не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномтретьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар"на постановувід 19.05.2014 року Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 914/3935/13 господарського суду Львівської області за позовомЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар"за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівська міська рада простягнення додаткової плати у сумі 73773,58 грн. за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовинВСТАНОВИВ:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар" про стягнення додаткової плати у сумі 73773,58 грн. за скид стічних вод у міську каналізацію (міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (заліза та завислих речовин).

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.01.2014 року (суддя Шпакович О.Ф.) позовні вимоги задоволено.

З ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" стягнуто додаткову плату у сумі 61054,00грн. за скид стічних вод (у каналізацію міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

З ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" у дохід Державного бюджету України місцевого бюджету Львівської області та місцевого бюджету міста Львова (Фонд охорони навколишнього природного середовища міста Львова) стягнено додаткову плату у сумі 12719,58грн. за скид стічних вод (у міську каналізацію міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 року (головуючий суддя Галушко Н.А., суддя Матущак О.І., Орищин Г.В.) скасоване в частині стягнення 9118,08 грн.

В цій частині у позові відмовлено.

В решті рішення суду залишене без змін.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" стягнуто додаткову плату у сумі 53508,00 грн.. за скид стічних вод (у каналізацію міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 1507,855 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" стягнуто у дохід Державного бюджету України, місцевого бюджету Львівської області та місцевого бюджету міста Львова (Фонд охорони навколишнього природного середовища міста Львова додаткову плату у сумі 11147,50грн. за скид стічних вод (у міську каналізацію міста Львова) з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Стягнуто з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" 112,91 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.01.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме приписи статей 32, 34, 36, 105 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

На думку заявника судами не було досліджено, чи внесений відповідач до Переліку підприємств, для яких встановлюється ліміт скиду забруднюючих речовин у міську каналізацію.

Крім того, скаржник зазначає, що 23.06.2005 року згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" у частині 10 статті 24 і частинах 5 та 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" слово "п'ятикратної" в усіх відмідках замінено словом "двократної" у відповідному відмінку, а відтак з 2005 року позивач сплачує двократну, а не п'ятикратну як раніше вартість різниці між фактично спожитою і договірними величинами.

А відтак встановлений пунктом 8.2 Правил норматив плати в частині пункту 8.2.1 використано з розрахунку №4603/36 неправомірно і ніяким чином не відображає виробничої собівартості очищення 1 куб.м. стічних вод з умістом забруднень в межах допустимих концентрацій, суперечить вимогам Інструкції та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Також заявник звертає увагу на Лист Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.

Заявник звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій вказаних змін в законодавстві на підставі якого визначається частка собівартості очищення стічних вод у виробничій собівартості послуг водовідведення, а також загальноприйнятого порядку застосування норм права у випадку колізії, не врахували, внаслідок чого порушили норми процесуального та матеріального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 07.02.2012 року між ЛКП "Львівводоканал" та ТОВ "Шувар" був укладений договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі №309520, згідно з пунктами 1, 2 якого позивач здійснює постачання відповідачу питної води та приймає його стічні води.

Пунктом 2.2.7 договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язується не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках відповідача.

Відповідно до пункту 1.1 договору передбачено поширення на їх відносини (щодо скиду вод відповідачем та приймання їх позивачем) дії Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради №292 від 18.09.2002).

Згідно із вимогами пункту 4.4.7 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, відповідачем розроблено Проект ліміту на скид забруднюючих речовин в систему міської каналізації, погодження якого здійснено позивачем (23.08.2012 року) та КП "Адміністративно-технічне управління" (13.07.2012 року).

Відповідно до пункту 4.4.5 Правил, Проект ліміту набирає чинності у день погодження і діє до зміни. Пунктом 4.4.2 Правил встановлено, що відповідальність за повноту та об'єктивність Проекту ліміту несе підприємство (що розробило проект).

Судами встановлено, що 29.08.2012 року на підставі Проекту ліміту, позивачем затверджено Ліміт №1758 на скид відповідачем забруднюючих речовин в систему міської каналізації (що набрав чинності з 01.09.2012 року), яким визначено величини допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах ТОВ "Шувар".

Відповідно до вимог пункту 6.2 Правил, дотримання абонентом у стічних водах встановлених допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин визначається в контрольному колодязі на випуску стічних вод.

Згідно з вимогами пунктів 7.1.1, 7.2 Правил позивачем 10.10.2012 року здійснено відбір проби стічних вод відповідача з контрольного колодязя №1, який визначено ТОВ "Шувар" у Проекті ліміту. При цьому, на контрольному колодязі №1 наявною була ідентифікаційна табличка відповідача, про що зазначено в Акті відбору контрольної відбіркової проби стічних вод (№4914 від 10.10.2012 року).

Відбір проби стічних вод здійснено представниками позивача у присутності представника відповідача (інженера з експлуатації), яким не надано жодних заперечень стосовно порядку чи місця проведення відбору з контрольного колодязя №1 (навпаки, - підтверджено наявність підстав для здійснення відбору саме з КК-1).

Хіміко-бактеріологічною лабораторією позивача, яка на час виникнення спірних відносин була атестована (Свідоцтво про атестацію №34 видане 16.06.2009 року та чинне до 16.06.2014 року (а.с.34)) проведено аналіз якісних показників стічних вод (відібраних у відповідача), за результатами якого виявлено перевищення допустимих концентрацій завислих речовин та заліза (порівняно із величинами, визначеними Лімітом на скид).

Згідно із вимогами пункту 8.4 Правил, позивачем нараховано відповідачу додаткову плату (у сумі 73773,58грн.) за скид стічних вод у міську каналізацію, якісні показники яких не відповідають встановленим вимогам.

Розрахунок додаткової плати надіслано позивачем разом із претензією №4603 (№36-6096) від 14.11.2012 року, у якій відповідачу заявлено вимогу про сплату грошових коштів у сумі 73773,58грн. з розподілом їх відповідно до вимог п.8.4.9 Правил 20% - до місцевого Фонду охорони навколишнього природного середовища (у складі міського бюджету м. Львова) та 80% - ЛМКП "Львівводоканал".

Відповідачем вищенаведені грошові кошти не сплачено та зазначено у відповіді на претензію вих.№11-658 від 10.12.2012 року, що відбір контрольних вибіркових проб стічних вод, які оформлені актом №4914 від 10.10.2012 року помилково здійснено з колодязя міського колектора, в зв'язку із чим останній просив провести повторний відбір проб стічних вод з колодязів на території ТОВ "РСП "Шувар", вимоги, викладені в претензії відкликати як складені на підставі помилкових даних.

Вказані обставини стали підставою для звернення ЛМКП "Львівводоканал" до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Шувар" 73773,58грн. додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Згідно положень статті 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які розроблено, зокрема, відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Будівельними нормами і правилами "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2).

Згідно пункту 1.2 вказаних Правил, вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства) та встановлюють єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Пунктом 2.1 Правил дійсно передбачено право водоканалів пред'являти Підприємствам рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, у встановленому порядку.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37 затверджено Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Відповідно до пункту 1.5 Правил прийому стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 року, встановлено, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

На території міста Львова діють Правила приймання стічних вод підприємств у комунальну систему міської каналізації Львова, що затверджені рішенням виконкому Львівської міської ради №292 від 18.09.2002 року, у яких визначено порядок контролю за скиданням стічних вод у міську каналізацію (розділ 7), в тому числі, порядок відбору проб (п.7.2).

Відповідно до пункту 2.4 місцевих правил вони є обов'язковими для ДМКП "Львівводоканал" та інших підприємств, які користуються послугами водоканалу з водопостачання і водовідведення, стічні води яких скидаються в міську каналізацію безпосередньо чи опосередковано.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 року у справі №1/84-22/26 (55) залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.05.2007 року встановлено відповідність Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему міської каналізації Львова Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилам приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Крім того, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами частини 1 статті 174 Господарського кодексу України є договір.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами встановлено, що зобов'язання відповідача щодо розробки проекту ліміту на скид забруднювальних речовин передбачено пунктом 2.2.1 договору №309520 від 07.02.2012 року та пункту 3.5.3 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему міської каналізації Львова (далі місцеві Правила)

Відповідно до пункту 7.1.1.2 місцевих Правил контрольні колодязі, як правило, повинні перебувати за межами підприємства, а їх конкретне місцезнаходження узгоджується з Водоканалом.

Контрольні колодязі мають бути визначені у проекті ліміту (для підприємств, що проекту ліміту не розробляють, - у паспорті водного господарства), а періодичність контролю визначається згідно з планами обстежень контролюючих служб (п.7.1.5 місцевих Правил)

Відповідальність за повноту та об'єктивність проекту ліміту несе підприємство (п.4.2.2 місцевих Правил).

Відповідач розробив і листом №11-474/1 від 16.08.2012 року (а.с.118) подав на погодження позивачу свій проект Ліміту та зазначив, що офіційно попереджений про відповідальність за його повноту і об'єктивність.

Позивач, враховуючи, що у поданому на погодження Проекті ліміту на виконавчому зніманні об'єкта з нанесеною каналізаційною мережею відповідач позначив як КК-1 останній колодязь на відповідному випуску перед підключенням до міської каналізації, погодив 23.08.2012 року та зареєстрував за №1655 Проект ліміту ТОВ "РСП "Шувар".

Окрім того, відповідно до пункту 3.1.4 Правил при прийманні стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, а також за режимом і обсягом скиду.

Проект ліміту підлягав обов'язковому погодженню з ЛМКП "Львівводоканал" та КП "Адміністративно-технічне управління", тому, усі зміни до Проекту ліміту також підлягають погодженню із зазначеними підприємствами (від імені яких діють їх керівники чи особи, повноваження яких підтверджуються довіреностями відповідних підприємств). Тому, факт погодження відповідачем 07.08.2013року, відповідно до акта №77-1303 (а.с.120) питання про зміну місцезнаходження КК-1 лише із інженером структурного підрозділу ЛМКП "Львівводоканал" (служби контролю за водоспоживанням та водовідведенням) судами попередніх інстанцій не визнаний належним погодженням змін до Проекту ліміту, оскільки відсутній доказ прийняття відповідного рішення (про погодження) керівниками Підприємства "Львівводоканал" та КП "Адміністративно-технічне управління".

Крім того, апеляційний суд зазначив, що відповідно до пунктів 4.4.5 місцевих Правил проект ліміту набирає чинність у день погодження і діє до зміни.

Судами встановлено, що на час здійснення відбору проби (10.10.2012 року) чинним був Проект ліміту, розроблений ТОВ "Шувар", яким визначено місцезнаходження контрольного колодязя №1, і, відповідно, відбір правомірно проведено із вказаного КК.

Внесення будь-яких змін до Проекту ліміту після проведення відбору проби стічних вод не впливає на відносини сторін, що виникли у час дії Проекту ліміту (до внесення змін).

Щодо посилання скаржника на той факт, що судом не досліджено загальні вимоги, які ставляться до порядку відбору проб та проведення аналізів та не досліджено методики, національні стандарти, якими керувались відповідні спеціалісти при проведенні аналізів, судова колегія апеляційного суду зазначила наступне.

Згідно із пунктами 3.1.4, 3.1.5 місцевих Правил водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, а також за режимом і обсягом скиду; виставляти підприємствам до оплати рахунки за послуги водовідведення. У випадку виявлення з боку підприємств порушень Правил (перевищення встановлених показників об'єму та якості стічних вод, скид без дозволу, невиконання вимог акта тощо), водоканалом нараховується додаткова плата із застосуванням коефіцієнта кратності (розділи 8, 9 Правил).

Як встановлено судами, на виконання обов'язку здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, 10.10.2012 року водоканалом здійснено контрольний відбір проб стічних вод відповідача, про що було складено акт №4914 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів. Вказаний акт підписаний уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень, в тому числі щодо місця та порядку відбору проб та жодних скарг з цього приводу від нього не надходило. Доказів зворотнього відповідачем не подано.

Порядок відбору проб передбачений пунктом 7.2 Правил. За призначенням хімічні аналізи проби поділяються на головні; контрольні; арбітражні (пункт 7.2.10 Правил приймання стічних вод). Відповідно до пункту 7.2.12 цих Правил, головний аналіз - це аналіз, за результатами якого визначаються концентрації забруднювальних речовин (СФ), робиться висновок про якісні показники стічних вод, відсутність чи наявність у стічних водах перевищень допустимих концентрацій, встановлених для даного підприємства (об'єкта).

Контрольний аналіз проби - це аналіз, який може бути використаний як контролюючою службою, так і підприємством для перевірки і уточнення результатів головного аналізу. Контрольний аналіз проводиться підприємством (пункт 7.2.17 Правил).

Порядок відібрання проби для контрольного аналізу передбачений пунктом 7.2.18 Правил. Зокрема, згідно з пунктом 7.2.18.1 проба для контрольного аналізу маркується та пломбується контрольною службою і передається підприємству з відповідним записом в акті про відбір проби.

В присутності представника відповідача позивач здійснив відбір контрольної вибіркової проби з контрольного колодязя КК-1, примірник акта №4532 вручений відповідачу, про що свідчить підпис його працівника (інженер по експлуатації Гвоздецький О.Ф.), з правом на проведення контрольного аналізу та порядком використання результатів представник відповідача був ознайомлений, про що свідчить його підпис в акті. Зауважень щодо порушення порядку відбору проб стічної води представником відповідача надано не було.

Відповідно до пункту 7.2.24 місцевих Правил результати контрольного аналізу подаються підприємством на розгляд водоканалу не пізніше 72 годин після закінчення аналізу.

Згідно з пунктом 7.2.17 місцевих Правил та акта, для перевірки і уточнення результатів головного аналізу відповідачу передано запломбовану пробу для проведення контрольного аналізу. Пунктом 7.2.19 місцевих Правил приймання стічних вод передбачено, що підприємство має право контрольний аналіз не проводити (пункт 7.2.22 місцевих Правил приймання стічних вод), наперед погоджуючись з результатом головного аналізу. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач скористався зазначеним правом. Відповідно до пункту 7.2.22 місцевих Правил приймання стічних вод позивач виконав розрахунок додаткової плати за результатами головного аналізу.

Відповідно до пунктів 3.1.5, 4.2.2.4, 8.4.3, 9.2.2 місцевих Правил приймання стічних вод при виявленні перевищень якісних показників стічних вод, водоканал зобов'язаний нарахувати додаткову плату за водовідведення, обчислену за підвищеним коефіцієнтом кратності, а відповідач зобов'язаний її сплатити. Аналогічна вимога передбачена пунктом 3.6 договору, відповідно до якої скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом відповідно до правил приймання.

Хіміко-бактеріологічною лабораторією позивача проведено аналіз, на підставі якого складено результат вимірювань №695 від 18.10.2012 року (а.с.15) відповідно до пунктів 2.6, 3.2.6 місцевих Правил приймання стічних вод.

Суди попередніх інстанцій встановили, що дії позивача, які здійснені 10.10.2012 року стосовно відбору проб стічних вод з контрольного колодязя №1, визначеного Проектом ліміту відповідають вимогам Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова та проведені атестованою хімбаклабораторією позивача.

Відповідно до пунктів 3.1.5, 9.2.2 місцевих Правил та підпункту 3.6 договору позивачем нараховано відповідачу плату за скид понаднормативних забруднень, яка згідно з розрахунком №4603/36 від 06.11.2012 року становить 73773,58грн.

Апеляційний суд не погодився із вказаним розрахунком та висновком місцевого суду про стягнення вказаної суми з огляду на те, що відповідно до пункту 8.2 місцевих правил при перевищенні вмісту забруднювальних речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у міську каналізацію, порівняно з встановленими правилами, підприємства сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), який встановлюється як частка від тарифу за послуги водовідведення.

Кількість стічних вод, прийнятих до каналізації, визначається, зокрема, за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу і місцевих джерел, згідно з показами водолічильників (п.п.8.3.2.1 п.8.3.2 місцевих правил).

Із розрахунку величини додаткової плати для ТОВ "Шувар" вбачається, що за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей №4603/36 від 06.11.2012 року об'єм скинутих вод і-того класу за жовтень 2012 року зазначено в розмірі 2338 куб. м.

В матеріалах справи знаходиться рахунок ЛМКП "Львівводоканал" №039599 реєстраційний №111-2-140 від 17.10.2012 року (наданий відповідачем), де зазначено покази водолічильників: 671 м.куб., 939 м.куб, 343 м.куб, що в сумі становить 1953 м.куб., а не 2338 м.куб.

Надалі зазначена у розрахунку величина додаткової плати позивача сума показів лічильників в розмірі 2338 куб.м. як об'єм скинутих стічних вод за жовтень 2012 року використана у формулі нарахування додаткової плати у сумі 73773,58грн.

Оскільки, в матеріалах справи знаходяться інші копії рахунків, надані позивачем, в яких зазначено інші показники водолічильників і в ході розгляду справи позивачем не обґрунтовано наявність розбіжностей у показах водолічильників, судова колегія апеляційного суду здійснила перерахунок величини додаткової плати для відповідача за скид стічних вод з врахуванням об'єму скинутих стічних вод за жовтень 2012 року в розмірі 1953 м.куб. та дійшла висновку, що стягненню підлягає додаткова плата в сумі 64655,50 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що апеляційний господарський суд в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку при вирішенні спору по суті.

Решта тверджень заявника про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 року у справі № 914/3935/13 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Сільськогосподарської продукції "Шувар" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач