ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Справа № 908/2138/16

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуДержавної екологічної інспекції у Запорізькій областіна постанову від 31.01.2017 Донецького апеляційного господарського судуу справі№908/2138/16 господарського суду Запорізької областіза позовомДержавної екологічної інспекції у Запорізькій областідоПублічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"простягнення 498220,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились,

Від відповідача - Романенко М.В. - дов. 1/05-рн від 30.12.16,

Слухання справи відбулось у режимі відеоконференції.

У зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Яценко О.В., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2017).

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошуються вступна та резолютивна частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення 498220,00 грн. шкоди, заподіяної державі за період з 01.01.2013 по 03.01.2013, у зв'язку із здійсненням скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами по випуску № 1 в р. Дніпро.

Рішенням від 16.12.2016 господарського суду Запорізької області в позові відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що в діях Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" відсутня вина у несвоєчасному отриманні дозволу на спеціальне водокористування.

Постановою від 17.01.2017 колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду у складі головуючого Геза Т.Д., суддів Дучал Н.М., Ушенко Л.В. рішення господарського суду Запорізької області залишено без змін.

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області у касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 44, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст. 1166 ЦК України, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 29.11.2013 року по 11.12.2013 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Запоріжтрансформатор", за результатами якої складено акт, у якому зазначено, що відповідач в період з 01.01.2013 по 03.01.2013 здійснював спеціальне водокористування без дозволу, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України. За вказаний період підприємством було забрано з р. Дніпро 15948 м3 води, згідно довідки відповідача від 19.02.2014 № 1/36-48. Також відповідач в цей період здійснював скид забруднюючих речовин зі зворотними водами по випуску № 1 в р. Дніпро, чим

Згідно з довідкою відповідача від 19.02.2014 № 1/36-48, кількість скинутих зворотних вод по випуску № 1 "сухий період" в р. Дніпро за період з 01.01.2013 по 03.01.2013 (включно) становить 5020,68 м3; кількість забраної із р. Дніпро за допомогою насосів марки ЗВ-200 з 01.01.2013 по 03.01.2013 (включно) становить 15948,0 м3.

З урахуванням викладеного, на підставі довідки відповідача № 1/36-48 від 19.02.2014 та відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783, Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області розраховано суму збитків, заподіяних державі з боку відповідача внаслідок самовільного забору води, яка складає 498056,04 грн та 164,04 грн - збитків заподіяних внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами.

На підставі матеріалів перевірки державними інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.12.2013, а постановою № 000719/01/07 від 10.12.2013 на директора Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн відповідно ст.48 та ст.ст.242-1,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також ст.ст. 44,110 Водного кодексу України.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2014 у справі №337/7695/13-а скасовано постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Павленко С.О. від 10.12.2013 000719/01/07 про накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області на адресу відповідача направлено претензії № 1014/03 від 26.03.14 та № 1896/06 від 28.04.2014 разом із розрахунком розміру шкоди.

Несплата відповідачем у добровільному порядку нарахованих збитків стала підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Запорізькій області з позовом до суду.

При прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що Публічне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" мало дозвіл на спеціальне водокористування з 19.04.2011 по 31.12.2012.

28.11.2012 відповідач з метою продовження строку дії дозволу на спеціальне водокористування звернулося до Єдиного дозвільного центру з заявою та клопотанням про узгодження умов і одержання дозволу на спеціальне водокористування для діючих промислових, комунальних, транспортних і інших підприємств з Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів.

04.12.2012 ПАТ "Запоріжтрансформатор" отримало аркуш погодження клопотання про отримання дозволу на спеціальне водокористування на термін до

31.12.2015 з Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів.

19.12.2012 відповідачем до Єдиного дозвільного центру було подано заяву, клопотання та погодження клопотання на видачу дозволу на спеціальне водокористування з Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів на період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

Листом від 19.12.2012 № 1/36-322 відповідач звернувся до Державного управління навколишнього середовища в Запорізькій області з метою з'ясування причин відмови в прийнятті документів Управлінням розвитку підприємництва та дозвільних послуг Запорізької міської ради до розгляду.

Державне управління охорони навколишнього середовища в Запорізькій області листом № 2086/18/06 від 21.12.2012 року роз'яснило, що прийом документів для отримання дозволів на спеціальне водокористування через Єдиний дозвільний центр буде відновлено після офіційного опублікування постанови "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 13.03.2002 року", проект якої внесено Мінприроди України до Кабінету Міністрів України.

Листом № 1/36-326 від 20 грудня 2012 року ПАТ "Запоріжтрансформатор" направлено пакет документів Міністру екології та природних ресурсів України для розгляду та отримання дозволу на спеціальне водокористування з 2013 року.

Відповідь на лист № 1/36-326 від 20 грудня 2012 року від Міністерства екології та природних ресурсів України отримано ПАТ "Запоріжтрансформатор" лише 18 лютого 2013 року, яким повернуто пакет документів на отримання дозволу.

3 січня 2013 року в газеті "Урядовий кур'єр" офіційно опублікована постанова №1203 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321" та запрацював Єдиний дозвільний центр.

4 січня 2013 року ПАТ "Запоріжтрансформатор" надало до Єдиного центру необхідний комплект документів для отримання дозволу на спеціальне водокористування і в той же день отримало дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії з 04 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

З врахуванням зазначеного вище попередні судові інстанції дійшли висновку про відсутність вини відповідача як підстави для стягнення збитків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок судів помилковим.

Так, статтею 1 Водного кодексу України водокористування визначено як використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до ч. 1 ст. 48, ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення (ч. 2 ст. 49 Водного кодексу України в редакції, чинній на момент спірних відносин).

За змістом ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у порушенні правил спеціального водокористування.

Пунктом 1.2 Методики (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема лише сам факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування призводить до завдання державі збитків.

Враховуючи зазначене вище, встановлений факт здійснення відповідачем спеціального водокористування без відповідного дозволу, судові рішення є такими, що прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права, а відтак, підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

З огляду на те, що розмір збитків було розраховано позивачем на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783 колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про стягнення з відповідача 498220 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Керуючись, ст.ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області задовольнити.

Постанову від 31.01.2017 Донецького апеляційного господарського суду у справі №908/2138/16 господарського суду Запорізької області та рішення від 16.12.2016 господарського суду Запорізької області скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області 498220 грн. шкоди; 7473 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову; 8282 грн. 63 коп. в рахунок відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги та 8967 грн. 96 коп. в рахунок відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

М. Данилова