ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 912/487/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., за участі представників сторін А. Доманського (дов. від 18.04.2017), Є. Сороколіта (дов. від 21.04.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2017 року у справі № 912/487/15-г за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" про стягнення 628 886грн 70 коп.,

УСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21 грудня 2015 року, яке набрало законної сили, позов задоволено в частині стягнення 29 820 грн 57 коп. втрат від інфляції, 27 030 грн 98 коп. річних, 40 985 грн пені та 2 776 грн 44 коп. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Видано судовий наказ від 4 липня 2016 року.

4 жовтня 2016 року державним виконавцем Інгулецького відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 52011321 з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 4 липня 2016 року № 912/487/15-г у зв'язку з ліквідацією товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі", виконавчий документ направлено для його подальшого виконання ліквідатору товариства.

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" подало господарському суду заяву про визнання наказу щодо стягнення пені, інфляційних втрат і річних таким, що не підлягає виконанню з підстав списання цих сум відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року (судді Л. Вавренюк, Є. Наливайко, В. Тимошевська), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2017 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" просить ухвалу та постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами статті 20 Господарського кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 3 частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", статей 2, 42, 43, 33, 34 і 117 Господарського процесуального кодексу України та задовольнити заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені, інфляційних втрат і річних.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до наказу господарського суду, який відповідач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, стягуються пеня, інфляційні втрати та річні, нараховані за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 28 грудня 2012 року № 13/2817-ТЕ-18 щодо оплати отриманого у січні, лютому, березні, квітні та жовтні 2013 року природного газу, а також судові витрати.

Заяву відповідач обґрунтовує положеннями частини 3 статті 7 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), який набрав чинності 30 листопада 2016 року.

Відмовляючи в задоволенні заяви, господарський суд виходив з того, що стягувач не визнає право боржника на списання сум пені, інфляційних втрат і річних; між сторонами існує спір про право, який до його вирішення позбавляє господарський суд підстав для застосування у даному випадку приписів частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України; боржник не є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону.

Переглядаючи ухвалу, апеляційний господарський не погодився з мотивами місцевого господарського суду, за яких боржнику було відмовлено у задоволенні заяви, і, не заперечуючи право боржника на списання сум пені, інфляційних нарахувань і річних відповідно до Закону, виходив з того, що боржник не подав суду доказів про їх списання стягувачем.

Таких висновків господарські суди дійшли без урахування всіх обставин справи та вимог закону.

Статтею 1 Закону визначено яка саме кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу за спожитий природний газ підлягає врегулюванню.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (частина 1 статті 3 Закону).

Відповідно до статті 3 Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 93 затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром", яким визначені дані реєстру про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.

Рішенням від 21 грудня 2015 року в даній справі встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" до прийняття рішення погасило перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" борг за поставлений у 2013 році на умовах договору від 28 грудня 2012 року № 13/2817-ТЕ-18 природний газ, проте за несвоєчасне виконання зобов'язання боржник має відшкодувати кредитору втрати від інфляції та річні, а також сплатити пеню. Отже до набрання чинності Законом заборгованість боржника за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, була погашена.

Згідно з приписами частини 3 статті 7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Зазначена норма Закону є підставою для публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" списати з відображенням у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності сум пені, інфляційних втрат і річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, та була погашена до 30 листопада 2016 року

За змістом частин 2 і 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, якщо обов'язок відсутній повністю чи частково і перелік підстав для того не є вичерпним.

З огляду на викладене висновок господарських судів про відмову в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є неправомірним, а тому оскаржувані ухвала і постанова підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням частини 3 статті 7 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" і частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" про визнання наказу в частині стягнення пені, інфляційних втрат і річних таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2017 року у справі № 912/487/15-г скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" про визнання наказу від 4 липня 2016 року у справі № 912/487/15-г таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати наказ Господарського суду Кіровоградської від 4 липня 2016 року у справі № 912/487/15-г в частині стягнення 40 985 грн пені, 29 820 грн 57 коп. інфляційних втрат і 27 030 грн 98 коп. річних таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" 1 600 грн і 1600 грн у рахунок відшкодування витрат за подання апеляційної і касаційної скарг.

Видати наказ.

Доручити видати наказ Господарському суду Кіровоградської області.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. І. Студенець