ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 908/2569/16 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22 листопада 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 січня 2017 року у справі № 908/2569/16 за позовом комунального підприємства "Водоканал" до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції про стягнення 10 100 грн 83 коп.,

УСТАНОВИВ: У вересні 2016 року комунальне підприємство "Водоканал" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції про стягнення 10 100 грн 83 коп. заборгованості за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 4 січня 2011 року № 989/3.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22 листопада 2016 року (суддя С. Топчій), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23 січня 2017 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Комунальне підприємство "Водоканал" просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами пунктів 3.3 і 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі - Правила користування), статей 42, 33, 43 Господарського процесуального господарського кодексу та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 4 січня 2011 року сторони уклали договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 989/3 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (водоканал) забезпечує відповідачу (абонент) подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам, що вказані у додатку до пункту 1.3 договору (в редакції додаткової угоди від 1 липня 2013 року № 6.

Умовами договору сторони погодили, що договір укладається з 4 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією зі сторін; водоканал забезпечує абоненту подачу питної води з напором у точці підключення вводу абонента до мереж водоканалу і якістю у відповідності з ГОСТ 2874-82 (вода питна) в точці підключення уводу абонента до мереж водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації; абонент зобов'язаний для обліку спожитої питної та технічної води своїми силами та коштами в термін у відповідності з Правилами користування обладнати водолічильний вузол, а також встановити обліковий прилад (див. додаток до пункту 1.3.договору) та пред'явити його за актом представнику водоканалу для перевірки технічного стану, пломбування та реєстрації; знімати засоби обліку, здійснювати будь-які зміни їх частин або змін положення на водонапірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби абонент має право тільки після одержання письмового дозволу водоканалу; при відсутності або не встановленні облікового приладу, у встановлений водоканалом термін, або розміщення абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням Правил користування, Правил експлуатації та технічних вимог до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20 грудня 1993 року, водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єми стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 3.3 та 3.4 Правил користування, починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла, при цьому розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюються з дня початку такого водокористування, а якщо термін початку виявити неможливо, то розрахунковий період становить один місяць; акти за питну воду та послуги приймання стічних вод, виписуються представником водоканалу при наявності особистого посвідчення 21-25, 30, 31 числа кожного місяця, протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, абоненту виписується акт-рахунок, на протязі 3-х робочих днів з дня виписки акту-рахунку, абонент зобов'язаний перерахувати водоканалу суму, вказану в акті-рахунку; по водоспоживанню, нарахованому у відповідності з пунктами 3.3. і 3.4 Правил користування та ін. абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок водоканалу в банк на протязі 3 банківських днів з дня складання актів (розділ 2, пункти 3.1.1, 3.2.2, 3.2.3, 5.1, 5.1.2 договору).

30 серпня 2013 року представником комунального підприємства "Водоканал" за участі представника Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Запорізька дирекція було проведено технічне обстеження водопроводу за адресою: вул. Черепична, 8, м. Запоріжжя, за результатами якого складено акт про те, що: водоканал забезпечує подачу питної води від міської мережі водопроводу діаметром 100 мм; на вводі діаметром 15 мм облікового приладу немає; витрати води визначаються згідно норм виконкому від 26 грудня 2011 року № 565; ГВС централізованого немає; каналізація - вигрібна яма. Водоканалом надано припис - встановити на вводі в строк до 4 вересня 2013 року прилад обліку діаметром 15 мм у відповідності до об'ємів водоспоживання і надати його згідно акта представнику водоканалу для опломбування та письмової реєстрації, у випадку невиконання приписів, витрати води будуть визначатися у відповідності до пунктів 3.3, 3.4 Правил користування до встановлення облікового приладу. Даний акт підписаний представниками позивача і відповідача.

Під час проведення за цією ж адресою 2 жовтня 2013 року представником водоканалу технічного обстеження водопроводу було складено акт про те, що: водоканал забезпечує подачу питної води від міської мережі водопроводу діаметром 100 мм; колодязь у місці приєднання засипано сміттям; на вводі ХВС у приміщенні поштового відділення № 26 облікового приладу не встановлено; припис від 30 серпня 2013 року про необхідність встановлення облікового приладу не виконано, чим порушено пункт 3.1 Правил користування і пункт 3.2.2 договору, а тому розрахунок витрат води здійснюється в порядку пунктів 3.3, 3.4 Правил користування, а розрахунковий період - з 1 вересня 2013 року по 2 жовтня 2013 року. Акт технічного обстеження водопроводу також був підписаний представниками сторін.

На підставі акта від 2 жовтня 2013 року відповідачу було виписано акт-рахунок від 2 жовтня 2013 року № 989/3 за водокористування за період з 1 вересня по 2 жовтня 2013 року на суму 10 100 грн 83 коп., який не був оплачений, що й спричинило спір.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди виходили з безпідставності застосування водоканалом пунктів 3.3 і 3.4 Правил користування при розрахунках з відповідачем.

Таких висновків господарські суди дійшли без урахування всіх обставин справи та вимог закону.

Згідно з приписами абзацу третього частини першої статті 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємства питного водопостачання мають право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд.

Правила користування визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктами 3.1 і 3.2 Правил користування передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Відповідно до пунктів 3.3 і 3.4 Правил користування у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Вирішуючи питання про відсутність підстав для розрахунку відповідачу витрат води та стоків на підставі пунктів 3.3 і 3.4 Правил користування, господарські суди виходили з того, що в силу пункту 3.2. Правил користування, розрахунок витрат води на безоблікове водокористування може бути здійснено виключно в разі самовільного приєднання абонентом до мережі централізованого водопостачання або самовільного користування ними.

Висновки господарських судів суперечать фактичним обставинам справи, а саме: здійснення абонентом водокористування без засобу обліку, надання строку для встановлення облікового приладу та відсутність доказів про його пред'явлення представнику водоканалу для пломбування та реєстрації.

Наслідком таких дій є право позивача відповідно до пункту 3.2.3 договору, який в силу статті 174 Господарського кодексу України є підставою виникнення зобов'язання, здійснювати розрахунок витрат води в порядку, визначеному пунктами 3.3, 3.4 Правил користування.

Доводи господарських судів щодо різниці у текстах примірників додатків від 4 січня 2011 року до договору цих обставин не спростовують.

Таким чином, усупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України, місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності, у тому числі щодо правильності розрахунку позивачем ціни позову, і колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим рішення та постанова, що оспорюються, підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 22 листопада 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 січня 2017 року у справі № 908/2569/16 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. І. Студенець