ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 922/1948/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М.суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 2566/2014)на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року Господарського суду Харківської області від 04.11.2013 рокуу справі№ 922/1948/13за заявою доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" Споживчого кооперативу "Перспектива"пробанкрутство За участю представників: Від ПАТ "Укрсоцбанк" - Боровський М.Є., від СК "Перспектива" - Нестеренко С.О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2013 р. у справі № 922/1948/13 (суддя (Міньковський С.В.) визнано додаткові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" частково на загальну суму 813240,27 грн., з якої: 7563,00 грн. (судовий збір) включено до реєстру вимог кредиторів у першу чергу; 757 399 грн. 15 коп. включено до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу; 48278,12 грн. включено до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника що є предметом застави (іпотеки): квартира № 3, загальною площею 60,3 кв.м. та квартира № 4 заг. пл. 72,2 кв.м., що розташовані за адресою м. Харків, пр-т П'ятидесятиріччя СРСР, буд 169, кредитор - іпотекодержатель ПАТ "Укрсоцбанк", м. Харків. В залишку суми боргу відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року ухвалу господарського суду Харківської області від 04.11.2013 року у справі № 922/1948/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями суду попередніх інстанцій Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 04.11.2013 р. у справі №922/1948/13 та просить суд скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги банку визнати додаткові вимоги на суму 22 687 508,96 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України,переглянувши в касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду Харківської області на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2013 року у справі № 922/1948/13 порушено провадження у справі про банкрутство СК "Перспектива" на підставі ст. 11,12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бєляєву О.В. та зобов'язано останнього розглянути вимоги, здійснити аналіз фінансового стану, провести інвентаризацію активів боржника тощо.

16.07.2013 р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 125 опубліковано відомості про порушення справи про банкрутство СК "Песпектива". Зазначено, що заяви кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня публікації оголошення.

Кредитор ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до суду з заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника на загальну суму 22 687 508,96 грн., що виникла на підставі кредитних договорів між фізичними особами та банком, між ТОВ "Снейк" та банком, вимоги якого забезпечені заставою.

04.11.2013 року судом у справі № 922/1948/13 визнано додаткові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" частково на загальну суму 813240,27 грн., а в залишку суми боргу відмовлено.

Ухвала від 04.11.2013 р. в частині відмови у визнанні вимог мотивована припиненням договорів поруки, на яких ґрунтуються вимоги кредитора.

В розумінні ст. 1 Закону кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Суд апеляційної інстанції вірно підтримав рішення суду першої інстанції та визнав його обґрунтованим щодо відмови в визнанні кредиторських вимог, так як в забезпечення виконання зазначених кредитних договорів між СК «Перспектива» та АКБ СР «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») були укладені договори поруки в 2007-2008 р.р., згідно з якими боржник СК «Перспектива» зобов'язався солідарно відповідати за виконання фізичними особами у повному обсязі зобов'язань за кредитними договорами.

Відповідно до п. 3.3.2. кожного договору Поруки кредитор Банк взяв на себе зобов'язання до закінчення дії договору поруки, не змінювати умов договору кредиту без попередньої письмової згоди поручителя (СК "Песпектива"), якщо внаслідок цього збільшується обсяг відповідальності поручителя (СК "Песпектива").

Судами встановлено, що відповідно до п. 5.5. договорів Поруки, сторони узгодили, що вони керуються положеннями договору поруки, а також положеннями ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України.

В порушення зазначених положень договорів без згоди поручителя, ПАТ "Укрсоцбанк" змінив умови договорів кредитування (збільшив процентну ставку за користування кредитом) без письмового погодження з поручителем, внаслідок чого збільшився об'єм відповідальності СК "Перспектива".

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Отже заявлені ПАТ "Укрсоцбанк" на загальну суму 22 687 508,96 грн., судами правомірно не визнано в повному обсязі, оскільки договори поруки на які посилається ПАТ "Укрсоцбанк" як на підстави своїх вимог є припиненими.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відтак, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 2566/2014а) у справі №922/1948/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2013 року у справі № 922/1948/13 залишити без змін.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич