Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 911/2901/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач),суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Київської областіна постанову від 05.02.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№911/2901/13 господарського суду Київської областіза позовомПрокурора Таращанського району Київської областідо1. Таращанської районної державної адміністрації Київської області, 2. Селянського (фермерського) господарства "Деметра"проскасування розпорядження та визнання недійсним договору За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача -1) Ситенко О.С. (дов. від 26.03.2014)

3) Мочинський А.Р. (дов. від 01.10.13)

Від ГПУ - Кузнецова Ю.В., 17.04.2014 - Сіромашенко Р.Л.

У справі оголошувалась перерва до 17.04.2014.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Таращанського району звернувся до суду з позовом про скасування розпорядження Таращанської районної державної адміністрації "Про надання СФГ "Деметра" в оренду земель запасу Великововнянської сільської ради Таращанського району Київської області" від 20.05.2005 за №183; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.01.2006 загальною площею 30,0362га, розташованої на території Великововнянської сільської ради Таращанського району Київської області, укладеного між Таращанською РДА та СФГ "Деметра" та зареєстрованого за №004.06.333.00001; зобов'язання СФГ "Деметра" повернути вказану земельну ділянку державі.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.10.2013 (суддя Кошик А.Ю.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 у складі: Рєпіної Л.О., Суліма В.В., Тарасенко К.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Заступник Прокурора Київської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.15, 16, 17 Закону України "Про оренду землі".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.05.2005 розпорядженням голови Таращанської районної державної адміністрації № 183 СФГ "Деметра" надано в оренду 31га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться в межах Великововнянської сільської ради Таращанського району Київської області із земель запасу цієї ради терміном на 20 років.

На підставі розпорядження 10.01.2006 між Таращанською РДА та СФГ "Деметра" укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 30,0362га, що розташована на території Великововнянської сільської ради Таращанського району Київської області. Договір зареєстрований за № 004.06.333.00001.

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом про скасування розпорядження та визнання недійсним договору, мотивуючи свої вимоги тим, що в порушення ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.01.2005) проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки площею 31га на момент винесення Розпорядження № 183 від 20.05.2005 був відсутній; будь-які додатки до заяви від 15.02.2005 про надання СФГ "Деметра" спірної земельної ділянки в оренду, а саме: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, склад угідь земельної ділянки, та умови її відведення, не долучалися; в порушення вимог ч.5 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.01.2005) якою передбачено, що відповідна районна державна адміністрація розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки, Розпорядження Таращанської РДА від 20.05.2005 № 183 винесено після спливу трьох місяців від написання заяви про надання земель в оренду головою СФГ "Деметра".

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного розпорядженн) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент прийняття спірного розпорядженн) особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Постановою КМ України від 26.05.2004 р. N 677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (яка була чинною на час спірних правовідносин) визначено механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проект відведення земельної ділянки розробляється у разі, зокрема, надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості). Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі, зокрема, рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Аналіз наведених норм свідчить, що визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі здійснене у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в даному випадку, у розробленні нового проекту відведення земельної ділянки не було потреби, оскільки спірну земельну ділянку на умовах оренди використовувало СП "Дубівське".

Судами встановлено, що до прийняття спірного розпорядження, відповідачем 2 було подано низку документів, які ідентифікують земельну ділянку, яку було передано в оренду відповідачу 2, з урахуванням існуючої земельно-кадастрової інформації, зокрема даних державного земельного кадастру щодо її місця розташування, включаючи застосування просторових координат і кадастрових номерів, встановлених у межах кадастрового зонування, а також правового режиму земельної ділянки, класифікації, кількісної та якісної характеристик. Подані відповідачем 2 документи, які передували прийняттю розпорядження, в повній мірі відповідають новим документам, необхідних для розроблення технічної документації із землеустрою.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судами попередніх інстанцій не встановлено порушень при винесенні спірного розпорядження, тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про скасування розпорядження Таращанської районної державної адміністрації "Про надання СФГ "Деметра" в оренду земель запасу Великововнянської сільської ради Таращанського району Київської області" від 20.05.2005 за № 183.

Що стосується вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленої законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14 зазначеного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що зміст укладеного договору не суперечить вказаним положенням законодавства та містить усі необхідні істотні умови.

Вірними є висновки судів про те, що відсутність акту приймання-передачі земельної ділянки в користування не є підставою для визнання розпорядження та договору оренди недійсними, оскільки у будь-якому разі, відповідач 2 може приступити до користування землею лише після укладання договору та його державної реєстрації.

З огляду на викладене, суди обгрунтовано дійшли висновку про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів звертає увагу касатора, що статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишено без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Постанову від 05.02.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі №911/2901/13 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко