Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Справа № 909/266/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Мележик Н.І.,Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02 липня 2014 рокуу справі№ 909/266/14господарського судуІвано-Франківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним одностороннього правочинуза участю представників: від позивача: Мединський М.М.від відповідача: ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дельта Банк" звернулося до господарського суду із позовом до ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ФОП ОСОБА_4 від 15.02.2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.2008 з підстав невідповідності його ст.601 ЦК України.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2014 у справі №909/266/14 (суддя Фанда О.М.) позов задоволено.

Місцевий господарський суд виходив із того, що вимоги за кредитним договором №187/КВ-08 від 06.08.2008, укладеним між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укрпромбанк", та договором про надання послуг готельного обслуговування №09/08 від 16.09.2008, укладеним між ФОП ОСОБА_4 та ПП "Христина", не є зустрічними та однорідними. Заява ФОП ОСОБА_4 від 15.02.2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.2008 є такою, що суперечить ст.601 ЦК України, згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 (судді: Данко Л.С. - головуючий, Давид Л.Л., Якімець Г.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

Апеляційний господарський суд виходив, зокрема, із того, що банк як кредитор істотно порушив умови кредитного договору, не повністю виконавши його, відтак є помилковим висновок суду першої інстанції про наявність у ФОП ОСОБА_4 заборгованості перед первісним кредитором ТОВ "Укрпромбанк". Через неправомірні дії банку ФОП ОСОБА_4 допустила не тільки порушення умов договору №09/08 від 16.09.2008, укладеного з ПП "Христина", а й не одержала у зв'язку із цим значний дохід.

ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скаржник, зокрема, зазначає, що ФОП ОСОБА_4 отримала від первісного кредитора ТОВ "Укрпромбанк" дев'ять траншів кредиту за кредитним договором та зобов'язана повернути заборгованість. У заяві про припинення зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 вказала, що не змогла виконати зобов'язання за договором про надання послуг готельного обслуговування, укладеного між нею та ПП "Христина", у зв'язку з відсутністю фінансування зі сторони ТОВ "Укрпромбанк". Проте, скаржник стверджує, що заява ФОП ОСОБА_4 не відповідає статті 601 ЦК України.

Також в скарзі вказано, що суд апеляційної інстанції помилково зазначає, що судовими рішеннями у справах №5010/2403/2011-14/120, №5010/1080/2012-з-15/51 та №5010/1411/2012-18/56 було встановлено факт зарахування зустрічних вимог між ФОП ОСОБА_4 та АТ "Дельта Банк". Судами у вказаних справах не розглядалось питання дійсності заяви про зарахування вимог.

Скаржник зазначає, що ФОП ОСОБА_4 не доведено, що вона могла отримати визначені доходи, і що лише неправомірні дії банку стали єдиною та достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Також скаржник звертає увагу, що на момент звернення відповідача із заявою про зарахування вимог ТОВ "Укрпромбанк" знаходилося на стадії ліквідації. Проте, ОСОБА_4 з кредиторськими вимогами не зверталася. Відповідно до ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання (один місяць з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури), не розглядаються та вважаються погашеними.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.09.2014 касаційну скаргу у справі №909/266/14 прийнято до провадження.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.08.2008 між ТОВ "Український промисловий Банк" та ФОП ОСОБА_4 як позичальником укладено кредитний договір №187/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Апеляційний господарський суд встановив, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 у справі №22/110 кредитний договір №187/КВ-08 від 06.08.2008 розірвано, оскільки ТОВ "Укрпромбанк" порушив умови договору та не видав кредитні кошти в сумі 80000,00 дол. США по заявці ФОП ОСОБА_4 від 07.10.2008.

Разом з тим, апеляційний господарський суд встановив, що станом на 07.10.2008 позичальниця вже одержала кредитні кошти в сумі 396300,00 дол. США та 50000,00 грн.

Також судами встановлено, що 30.06.2010 між ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Український промисловий Банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань. Відповідно до умов даного договору ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" змінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Внаслідок передачі прав вимоги до боржників, ПАТ "Дельта Банк" переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент передачі прав.

21.02.2012 відповідач звернулася до АТ "Дельта Банк" із заявою від 15.02.2012 про припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Місцевий господарський суд встановив, що ФОП ОСОБА_4 в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог просить припинити зобов'язання за кредитним договором на тій підставі, що між нею та ПП "Христина" укладено договір про надання послуг готельного обслуговування №09/08 від 16.09.2008, зобов'язання за яким фізична особа-підприємець не змогла виконати у зв'язку з частковою відсутністю фінансування з боку ТОВ "Укрпромбанк". Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що вимоги відповідача в заяві про зарахування вимог не є зустрічними та однорідними.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що вимоги СПД-ФО ОСОБА_4 до ПАТ "Дельта Банк" являли собою вимоги про відшкодування завданої шкоди в результаті невиконання первісним кредитором зобов'язань щодо надання кредитних коштів, в результаті чого у позичальника виникли збитки у вигляді штрафних санкцій та упущеної вигоди, яку він би одержав у випадку належного виконання договору про надання послуг готельного обслуговування.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки апеляційного господарського суду помилковими.

Рішенням господарський суд Івано-Франківської області від 23.11.2010 у справі №22/110 оцінив порушення умов договору з боку кредитора щодо видачі кредитних коштів як істотне, тому розірвав кредитний договір.

Як вбачається із встановлених судами обставин, кошти, отримані ФОП ОСОБА_4, не були повернуті ПАТ "Дельта Банк", а вказаний борг відповідач запропонував зарахувати зустрічною однорідною вимогою.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За ст.202 ЦК України правочини можуть бути, зокрема, односторонніми.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

За ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Звертаючись із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач просив зарахувати в рахунок боргу суму збитків, яку на його думку банк зобов'язаний відшкодувати.

Слід враховувати, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За оспореною заявою як зустрічну однорідну вимогу відповідач вважає збитки, завдані внаслідок порушення банком зобов'язання.

Однак збитки, їх розмір за заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог не є беззаперечними та доведеними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що зустрічною може бути лише вимога про зарахування боргу, який кредитор має перед позичальником, та строк сплати якого настав. Проте, як вбачається із встановлених судами обставин, судовими рішеннями, на які посилається апеляційний господарський суд у даній справі як на преюдиційні факти, встановлено лише факт порушення банком умов кредитного договору. В цих рішеннях не досліджувалися питання наявності у банка боргу, збитків перед позичальником, їх суми та строк виконання.

Апеляційний господарський суд помилково посилається на судові рішення у справах №5010/2403/2011-14/120, №5010/1080/2012-з-15/51 та №5010/1411/2012-18/56. В жодному із цих рішень не було досліджено відповідності заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог ст. 601 ЦК України.

Касаційна інстанція звертає увагу, що судом апеляційної інстанції застосовано не чинну редакцію ст.35 ГПК України.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області є правомірним, оскільки прийняте із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 у справі №909/266/14 скасувати.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2014 у справі №909/266/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Мележик

С. Самусенко