Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 916/849/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015у справі№ 916/849/15-г господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА"до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА"простягнення 70 960,07грн.,

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.05.2015 у справі № 916/849/15-г (суддя Д'яченко Т.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 (судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Журавльов О.О.), позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" суму основної заборгованості за договором № 9/14 від 09.01.2014 у розмірі 54 023, 70 грн., пеню у розмірі 6 860,30 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 014,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 061,54 грн.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015 у справі № 910/849/15-г та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у цій справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" відмовити повністю, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-3, 4-7, ч. 2 ст. 22, ст.ст. 43, 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарські суди в порушення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України залишили без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 910/9616/15 за позовом ТОВ "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" до ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" про визнання недійсним договору № 9/14 від 09.01.2014 на інформаційно-технічне забезпечення, що призвело до ухвалення неправосудного рішення.

Позивач та відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Заява відповідача б/н б/д про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 916/849/15-г до закінчення її перегляду в касаційному порядку задоволенню не підлягає, оскільки отримана Вищим господарським судом України 14.09.2015, а розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 916/849/15-г призначено на 15.09.2015 на 10 год. 10 хв.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

09.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" (підрядник) укладено договір № 9/14 на інформаційно-технологічне забезпечення, відповідно до п. 1 якого замовник доручає шляхом укладення даного договору, а підрядник зобов'язується за таким дорученням виконати роботи та надати послуги з інформаційно-технологічного забезпечення бізнес-процесів замовника, за напрямками: обчислювальна та оргтехніка, локальні інформаційні системи, інформаційне забезпечення, інформаційна безпека, в тому числі із забезпечення функціонування обладнання та систем, що використовуються в бізнес-процесах та системах замовника; в свою чергу, замовник здійснює прийняття та оплату зазначених робіт та послуг, виконаних і наданих підрядником у відповідності з умовами даного договору і додатків до нього; обслуговування здійснюється на території підприємства замовника за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1.

Згідно з п. 1.2 договору склад обслуговування визначався сторонами у реєстрі робіт (послуг), що виконуються підрядником замовнику в процесі інформаційно-технологічного забезпечення, який є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 договору оплата обслуговування здійснюється замовником на користь підрядника протягом 10 банківських днів від дати підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг) за звітний місяць, що оплачується на підставі оригіналу рахунку; оплата обслуговування здійснюється замовником у національній валюті України, безготівковим перерахуванням замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 3.3.3 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний здавати замовнику результати обслуговування за кожний звітний місяць згідно з встановленою договором процедурою та надавати замовнику виконавчу документацію не пізніше 10 робочих днів від дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п.п. 5.2 - 5.4 договору результати обслуговування передаються від підрядника замовнику до 25 числа кожного звітного місяця за актами виконаних робіт (наданих послуг), які підрядник оформлює у двох оригінальних ідентичних примірниках, підписує зі свого боку та надсилає їх замовнику; замовник перевіряє відповідність об'ємів обслуговування, зазначених в акті, фактично виконаним роботам, а також умовам даного договору; у випадку відсутності заперечень до обслуговування, замовник протягом 5 робочих днів з дня надання від підрядника примірників актів виконаних робіт або протягом строку, письмово погодженого сторонами, зобов'язаний підписати і повернути підряднику один примірник підписаного сторонами акта виконаних робіт; при наявності претензій, зауважень до результатів обслуговування (допущених з вини підрядника недоліків, дефектів) замовник зобов'язаний протягом строку, передбаченого п. 5.3 договору, надати про це лист-вимогу підряднику.

Відповідно до п. 7.9 договору за прострочення оплати обслуговування замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого до сплати обслуговування, за кожен день прострочення та за весь період прострочення.

На виконання умов договору № 9/14 на інформаційно-технологічне забезпечення від 09.01.2014 ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" надано послуги, а ТОВ "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" прийнято вказані послуги без зауважень щодо їх якості на загальну суму 54 023,70 грн., що підтверджується копіями актів виконаних робіт (наданих послуг) від 25.02.2014 № 123 на суму 7 994,40 грн., 25.06.2014 № 509 на суму 1 083,24 грн., 25.06.2014 № 510 на суму 11 991,46 грн., 25.06.2014 № 511 на суму 6 805,20 грн., 25.07.2014 № 598 на суму 1 083,24 грн., 25.07.2014 № 599 на суму 11 991,46 грн., 26.08.2014 № 687 на суму 1 083,24 грн., 26.08.2014 № 688 на суму 11 991,46 грн.

У зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" вартості наданих послуг ТОВ "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" про стягнення з останнього основної заборгованості за договором № 9/14 від 09.01.2014 у розмірі 54 023,70 грн., пені у розмірі 6 860,30 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 014,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 9 061,54 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги приписами ст.ст. 526, 530, 549, 522, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

10.04.2015 ТОВ "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" подано до господарського суду Одеської області клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи про визнання недійсним договору № 9/14 від 09.01.2014 у зв'язку з поданням ТОВ "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" до господарського суду міста Києва позовної заяви про визнання недійсним договору № 9/14 від 09.01.2014, яке було залишено господарським судом без задоволення.

Вдруге клопотання про зупинення провадження у справі було подано відповідачем 16.06.2015 до Одеського апеляційного господарського суду.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ТОВ "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" про зупинення провадження у справі, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для зупинення провадження у справі, зокрема, не доведено неможливості розгляду даної справи до вирішення господарським судом міста Києва справи № 910/9616/15 про визнання недійсним договору № 9/14 від 09.01.2014.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів попередніх інстанції щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя - четверта статті 35 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Однак, наведені підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні з огляду на те, що розгляд справи № 910/9616/15 не може бути перешкодою для встановлення господарським судом відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у справі № 916/849/15-г при її розгляді.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на підтвердження наявними у справі доказами факту невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати наданих позивачем послуг також є законними і обгрунтованим з огляду на наступне.

Статтєю 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено і матеріалами справи (в т.ч. актами виконаних робіт від 25.02.2014 № 123 на суму 7 994,40 грн., 25.06.2014 № 509 на суму 1 083,24 грн., 25.06.2014 № 510 на суму 11 991,46 грн., 25.06.2014 № 511 на суму 6 805,20 грн., 25.07.2014 № 598 на суму 1 083,24 грн., 25.07.2014 № 599 на суму 11 991,46 грн., 26.08.2014 № 687 на суму 1 083,24 грн., 26.08.2014 № 688 на суму 11 991,46 грн., підписаними відповідачем без зауважень) підтверджено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором № 9/14 від 09.01.2014 на інформаційно-технічне забезпечення, а відповідач позовні вимоги не спростував, доказів оплати наданих позивачем послуг не надав.

Господарськими судами також встановлено і матеріалами справи підтверджено, що у п. 7.9 договору № 9/14 від 09.01.2014 сторонами погоджено умови про відповідальність за прострочення оплати наданих позивачем послуг у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого до сплати обслуговування, за кожен день прострочення та за весь період прострочення.

З огляду на викладене, законними і обґрунтованими є висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача окрім основного боргу передбаченої умовами договору та нормами чинного законодавства пені за прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати наданих йому позивачем послуг; а також інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 916/849/15-г залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 916/849/15-г - без змін.

Головуючий К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос