Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 923/318/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р.у справі№ 923/318/13 господарського суду Херсонської областіза позовомЗаступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 провитребування майна з чужого незаконного володіння,

За участю прокурора: Баклан Н.Ю., посв. №008813 від 11.10.2012р.;

представників:

- позивача-1: Безгубенко А.С., дов. №517 від 20.12.2013р.;

- позивача-2: Шульга І.В., дов. б/н від 11.03.2014р.;

- відповідача: ОСОБА_7, дов. №610 від 19.06.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про витребування з незаконного володіння Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства"Херсонський бавовняний комбінат" об'єкту нерухомості вартістю 1363500грн., а саме: нежитлову будівлю загальною площею 912,6м2, яка знаходиться на АДРЕСА_1

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.08.2013р. у справі №923/318/13 (суддя Клепай З.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. у справі №923/318/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Воронюка О.Л., суддів Величко Т.А., Лашина В.В.) апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.2013р. у справі №923/318/13 скасовано. Позов Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" задоволено. Витребувано з незаконного володіння Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" об'єкт нерухомості вартістю 1363500грн., а саме: нежитлову будівлю загальною площею 912,6м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь держави в дохід державного бюджету 13635грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення процесуальних норм, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.2013р. у справі №923/318/13 залишити в силі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши прокурора, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій з положень статуту Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат", зареєстрованого виконавчим комітетом Херсонської міської ради №14991050015000376 від 29.05.2008р., останнє є правонаступником Державного підприємства "Херсонський бавовняний комбінат", яке відповідно до рішення Фонду державного майна України (Наказ №31-АТ від 29.02.1996р.) створене шляхом перетворення Державного підприємства "Херсонський бавовняний комбінат" у Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат", на виконання Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" №699/94 від 26.11.1994р.

За реєстраційним посвідченням від 01.04.1998р. Відкритому акціонерному товариству "Херсонський бавовняний комбінат" належала будівля, загальною площею 891,2м2, за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2005р. у справі №12/68-Б про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" замінено кредитора - підприємство з іноземними інвестиціями "АФС-Україна" на Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат" з кредиторським вимогами на суму 3217253,31грн., затверджено мирову угоду від 21.11.2005р., укладену сторонами, та припинено провадження у справі №12/68-Б.

В-подальшому Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат" звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариство "Херсонський бавовняний комбінат" з вимогами про визнання права власності на майно, в тому числі і майно, що є предметом спору у даній справі, зазначене в укладеному між сторонами доповненні №1 від 25.01.2006р. до мирової угоди від 21.11.2005р., укладеної у справі №12/68-Б про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" та затвердженої ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2005р. Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.02.2006р. у справі №7/89-ПН-06 позов Закритого акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" задоволено, визнано за останнім право власності на майно, передане згідно з доповненням №1 від 21.01.2006р. до мирової угоди від 21.11.2005р., що належить Відкритому акціонерному товариству "Херсонський бавовняний комбінат". Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2006р. зазначене рішення місцевого господарського суду від 23.02.2006р. у справі №7/89-ПН-06 скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд, під час якого ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.10.2007р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 21.05.2008р., провадження у справі припинено на підставі п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2006р., скасовано пункти 2, 3, 4 ухвали господарського суду Херсонської області від 21.11.2005р. у справі №12/68-Б про визнання банкрутом ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", в тому числі й пункт, яким затверджено мирову угоду між ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та ЗАТ "Волинський шовковий комбінат".

23.03.2006р. між Закритим акціонерним товариством "Волинський шовковий комбінат" та Приватним підприємством "Хімтехстандарт" було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат", як продавець, зобов'язувалось передати майно (нежитлова будівля, загальною площею 891,2м2, розташована у АДРЕСА_1, у власність покупцю - Приватному підприємству "Хімтехстандарт", а останній, в свою чергу, - прийняти це майно, сплативши за нього 45986грн. В-подальшому, Приватне підприємство "Хімтехстандарт" (продавець) за договором купівлі-продажу від 29.08.2007р. продало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (покупцеві) спірне майно, за ціною 1363500грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2008р. у справі №13/37-ПН-08 визнано за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 право власності на торгово-офісно-складські приміщення, загальною площею 891,2м2, що розташовані у АДРЕСА_1, зобов'язавши Херсонське державне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію, видавши відповідну технічну та юридичну документацію.

Посилаючись на те, що Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат" на час продажу майна не був власником спірного майна та не мав права продавати спірне нерухоме майно, заступник прокурора звернувся до суду з даним позовом про витребування спірного майна із незаконного володіння відповідача.

Місцевий господарський суд, розглядаючи заявлені позовні вимоги, послався на те, що Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" у справі №12/68-Б добровільно підписало мирову угоду із Закритим акціонерним товариством "Волинський шовковий комбінат" щодо передачі останньому спірного майна; протягом 03-07.08.2006р. Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат" перерахувало Відкритому акціонерному товариству "Херсонський бавовняний комбінат" 3215256,4грн., у тому числі й за спірну нежитлову будівлю; відповідачем здійснено після придбання спірного майна його реконструкцію та переобладнання, дійшов висновку про наявність у прокурора права вимагати тільки відшкодування вартості спірного майна, а не його повернення, внаслідок чого відмовив у позові.

Натомість, суд апеляційної інстанції, переглядаючи прийняте у даній справі рішення, вірно встановив, що власником спірного майна є Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" і це майно вибуло з його володіння не з його волі, за прийнятими судами першої інстанції незаконними рішеннями, в-подальшому скасованими судами вищих інстанцій, а Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат" не мало підстав для розпорядження спірним нерухомим майном - шляхом продажу, внаслідок чого дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, скасував рішення місцевого господарського суду та постановив нове про задоволення позову.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погоджується колегія суддів касаційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, володілець майна є добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України.

У такому випадку, діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім договором у ланцюгу договорів права відчужувати це майно.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.10.2011р. у справі № 5002-8/5447-2010.

З огляду на ці обставини, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд, з урахуванням повноважень, визначених процесуальним законодавством, повторно розглянувши справу, дійшов обґрунтованого висновку що власником спірного нерухомого майна є Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" і воно вибуло з його володіння не з його волі, а за прийнятими незаконними судовими актами, які в-подальшому були скасовані. Оскільки, Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат" не було належним власником спірного нерухомого майна і не мало права його відчужувати, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених заступником прокурора вимог та постановив про задоволення позову.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. у справі № 923/318/13 - без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко