Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.02.2024 року у справі №644/6070/21
Постанова ВГСУ від 15.02.2024 року у справі №644/6070/21

постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 644/6070/21

провадження № 51-932км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021226210000209 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманська, жителя м. Харкова

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Орджонікідзевський районний суд м. Харкова від 13 грудня 2022 року ОСОБА_7 засуджено до покарання:

- за ч. 2 ст. 125 КК - у виді обмеження волі строком на 1 рік;

- за ч. 1 ст. 296 КК - у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст. 71 КК до покарання призначеного за цим вироком повністю приєднано покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 грудня 2020 року у вигляді 120 годин громадських робіт, із застосуванням положень ст. 72 КК, та за сукупністю вироків остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців 15 днів.

Районний суд установив, що ОСОБА_7 09 червня 2021 року близько 16:00 в м. Харкові, за обставин детально наведених у вироку, біля будинку 50-а на вул. С. Грицевця, діючи із хуліганських мотивів і з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок та виявляючи явну неповагу до суспільства умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, після чого о 16:10, продовжуючи свої хуліганські дії, на парковці магазину «Посад» біля будинку 47 на вул. Зубарєва умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора Полтавський апеляційний суд ухвалою від 13 грудня 2022 року її задовольнив, вказаний вирок змінив, виключив з резолютивної частини вказівку про застосування положень статей 71 та 72 КК і ухвалив вважати ОСОБА_7 засудженим за:

-ч. 2 ст. 125 КК України на 1 рік обмеження волі;

-ч. 1 ст. 296 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції не повідомив засудженого, який перебуває у лавах Збройних Сил України, про призначення апеляційного розгляду, що позбавило ОСОБА_7 можливості заявити клопотання про зупинення провадження у справі, а також позбавило його права на захист.

Зауважує, що оскаржуване рішення було ухвалено апеляційним судом 13 грудня, хоча розгляд справи в суді було призначено на 12 грудня 2022 року.

Позиція учасників у суді касаційної інстанції

Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги і просила залишити оскаржуване рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційних скарг. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення судове рішення.

Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, вона повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК.

Згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, окрім інших, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.

Відповідно до ч 1. ст. 20 КПК підозрюваний, обвинувачений, виправданий та засуджений мають право на захист, яке полягає у наданні їм можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Наведені в касаційної скарги захисника ОСОБА_6 доводи щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону під час апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється за правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 цього Кодексу.

Повідомлення про дату, час та місце проведення процесуальної дії здійснюється шляхом його вручення учасникам кримінального провадження, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, повідомлення по телефону або телеграмою. При цьому належним повідомленням є розпис особи про його отримання, в тому числі й на поштовому повідомленні, відеозапис вручення повідомлення чи будь-які інші дані, які підтверджують факт повідомлення особи з приводу вчинення процесуальних дій (ч. 3 ст. 111, ст. 135, ст. 136 КПК).

Разом із тим, матеріали кримінального провадження не містять інформації щодо повідомлення належним чином ОСОБА_7 та його захисника про дату апеляційного розгляду.

Так, про призначення апеляційного розгляду на 12 грудня 2022 року ОСОБА_7 та його захисник були повідомлені шляхом надіслання листів-повідомлень. Однак відомості про отримання ними цих листів у справі відсутні, як і будь-які підтвердження належного повідомлення засудженого. Наявна в матеріалах справи лише телефонограма про повідомлення захисника та потерпілих про призначення апеляційного розгляду.

Відповідно до наявної в матеріалах провадження довідки секретаря розгляд справи у цей день було відкладено на наступний день 13 грудня 2022 року. Однак в матеріалах провадження відсутні відомості про повідомлення учасників судового розгляду про відкладення розгляду на вказану дату.

Згідно з журналом судового засідання від 13 грудня 2022 року та звукозапису до нього, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ставилось питання про можливість розгляду провадження без участі сторони захисту. При цьому прокурор не заперечив проти розгляду справи за їх відсутності, оскільки в апеляційній скарзі ставилось питання про покращення становища засудженого, а тому апеляційний суд прийняв рішення проводити апеляційний розгляд без участі останнього.

Як зазначає захисник у касаційній скарзі, ОСОБА_7 не міг бути належним чином повідомлений про дату розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, оскільки відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06 травня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Згідно довідки від 19 січня 2023 року, останній з 06 травня 2022 року перебуває на військовій службі і, відповідно, не міг отримати листи-повідомлення про призначення апеляційного розгляду, а відтак і не був обізнаний про проведення судових засідань.

Згідно з ч. 3 ст. 21 КПК кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції було порушено загальні засади кримінального провадження, яке було розглянуто без належного повідомлення засудженого про розгляд справи, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, касаційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає до задоволення, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого цьому суду необхідно врахувати викладене, провести новий апеляційний розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону та ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3