Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 923/86/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Херсон-Плаза" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у справі за позовомЗаступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі: 1. Фонду державного майна України, 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, 3. Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Херсон-Плаза" провитребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

у січні 2014 року, заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" до ТОВ "Компанія "Херсон-Плаза" про витребування майна з чужого незаконного володіння цілісного майнового комплексу прядильної фабрики № 4 (приготувальний та прядильний цехи "К" загальною площею 2592,7 кв.м., розпушувальні та тріпальний цехи "И" загальною площею 304,0 кв.м., кондиціонерна "П" площею забудови 135,5 кв.м., загальною площею 106,1 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 5, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що майно вибуло із власності ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", неправомірно, а тому підлягає поверненню.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.03.2014 року позов задоволено, зобов'язано відповідача повернути є ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" спірний майновий комплекс за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 5.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року рішення першої інстанції суду залишено без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскарженні судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, представників ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", Фонду державного майна, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, зокрема і після оголошення перерви в судовому засіданні до 13.08.2014 року, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Перевіряючи правомірність заявлених вимог судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" є власником спірного комплексу будівель та споруд прядильної фабрики № 4, що знаходиться у м. Херсоні, вул. Робоча, 5 на підставі рішення Херсонської міської ради № 398 від 18.11.2003 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.04.2004 року, порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" за заявою підприємства "АФС-Україна" з вимогами про стягнення 3 217 253, 31 грн., як заборгованості за опротестованими векселями № 8135201587607 від 26.08.2003 року, № 8135201587611 від 01.09.2003 року, № 8135201587608 від 01.09.2003 року, № 8135201587609 від 03.09.2004 року.

25 квітня підприємство з іноземними інвестиціями "АФС-Україна" та ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" уклали договір відступлення права вимоги № 15/20085 за яким право вимоги заборгованості ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" за опротестованими векселями надано ЗАТ "Волинський шовковий комбінат".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2005 року у справі № 12/68-Б про визнання ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" банкрутом здійснено заміну кредитора на ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" з правом вимоги 3 217 253,31 грн. і цією ж ухвалою затверджено мирову угоду, за якою боржнику надано відстрочку сплати боргу на один рік. Провадження у справі припинено та скасовано встановленні судом заборони та обмеження.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року у справі № 12/68-Б, зазначена ухвала господарського суду від 21.11.2005 року в частині затвердження мирової угоди, припинення провадження у справі та скасування всіх обмежень, скасована.

Незважаючи на ненабрання чинності ухвали про затвердження мирової угоди у справі № 12/68-Б, ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" укладають додаток № 1 від 25.01.2006 року, до мирової угоди від 21.11.2005 року, за яким у порядку погашення заборгованості останній набуває права власності на майно, яке і є предметом спору у цій справі.

Проте зазначений вище додаток до мирової угоди не міг і не може вважатись підставою набуття права власності у порядку, визначеному гл. 24 ЦК України, оскільки за своєю правовою природою мирова угода є лише формою визначення погодженого порядку врегулювання спору, а у разі, коли порушено провадження у справі про банкрутство боржника мирова угода повинна відповідати приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за якими вона може визначати лише домовленість між боржником і кредитором про відстрочку та(або) розстрочку платежів, або припинення зобов`язань за згодою сторін(прощення боргів).

Іншого цей закон, у редакції на час укладення додатку до мирової угоди, не передбачав, а тому незалежно від того, чи стала додаткова угода до мирової угоди підставою для визнання права власності за судовим рішенням, скасування такого судового рішення у подальшому, право власності на спірне майно ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" не міг набути і державна реєстрація за ним права власності є незаконною.

Безпідставно зареєструвавши спірне майно на праві власності ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" не мав права його відчужувати, а покупці майна у подальшому не могли не знати про неправомірність прав на нього ЗАТ "Волинський шовковий комбінат", зокрема і з огляду на публічний порядок розгляду справи про банкрутство ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" наявність проголошених у відкритих судових засіданнях судових рішень у справі № 7/89-ПН-06, а тому за таких обставин висновки господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для набуття ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" права власності на спірне майно, незаконності його відчуження та неправомірності володіння майном відповідачем є правильним, а рішення про задоволення позову законним і обґрунтованим, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко