Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 923/233/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 - головуючий, ОСОБА_2 (доповідач), ОСОБА_3,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" на рішеннягосподарського суду Херсонської області від 24.04.2014 р.та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р.у справі № 923/233/14 господарського суду Херсонської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик "простягнення 2 155 055,71 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: ОСОБА_4;

відповідача: ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014 року Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспотрастик" про стягнення заборгованості у розмірі 2 155 055,71 грн., з яких 2 075 033,37 грн. - основний борг, 12 869,75 грн. - 3 % річних; 55 768,91 грн. - пеня та 11 383,68 грн. - інфляційні нарахування. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про надання послуг від 15.09.2008 року, свої обов'язки, які передбачені п. п. 1.1.1-1.1.3 укладеного Договору та додаткових угод до нього виконував неналежним чином, не оплачував надані послуги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за 2013 рік на яку нараховані відповідні штрафні та фінансові санкції.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.04.2014 року по справі № 923/233/14 (суддя: Закурін М.К.) позовні вимоги ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" задоволенні повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" на користь Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" - 2 075 033,37 грн. основної заборгованості, 55 768,91 грн. пені, 12 869,75 грн. річних, 11 383,68 грн. інфляційних та 43 101,11 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. (головуючий суддя: Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспотрастик" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2014 року по справі № 923/233/14 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р., а справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Позивач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 15.09.2008 року між ДП "Херсонський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю зерновий термінал "Укрказекспортастик" (фірма) було укладено договір про надання послуг, пов'язаних з консультуванням, інформаційним забезпеченням технологічних процесів перевалки вантажів та внутрішнього портовим експедуванням вантажів.

Відповідно до п.1.1 Договору, порт зобов'язується надавати товариству послуги, необхідні для експлуатації належного йому елеватору, у формі надання консультацій, інформаційного забезпечення технологічних процесів перевалки вантажів, забезпечення доступу до інфраструктури порту та внутрішньо портовим експедуванням вантажів, які поставляються товариством для перевалки на елеваторі, а останнє, в свою чергу, зобов'язалося забезпечити перевалку вантажу та сплатити вартість наданих послуг

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що мінімальна кількість вантажу, перевалку якого щомісячно має здійснити відповідач має складати не менше 20 000 тонн. Загальна мінімальна кількість вантажу повинно складати не менше ніж 240 000 тонн в кожному маркетинговому році, який починається з 01 липня кожного попереднього року та закінчується 30 червня кожного наступного року.

Відповідно до п.2.5 договору, у випадку коли фактична кількість перевалки вантажу в кожному календарному місяці становитиме менше ніж 20 000 тонн, то кількість вантажу, який підлягає оплаті - 0. Кількість вантажу, який підлягає оплаті сторони прирівнюють до 20 000 т (пункт 2.4. договору).

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.01.2033 року.

В разі невиконання або неналежного виконання фірмою своїх зобов'язань, передбачених договором, а також в інших випадках передбачених законом, фірма має право достроково розірвати в односторонньому порядку договір, а також порт зобов'язаний відшкодувати фірмі збитки (п.6.7).

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України "Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу , яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Частиною 1 пункту 2.1 Договору сторонами передбачено, що мінімальна кількість вантажу, перевалку якого щомісячно має здійснити відповідач має складати не менше 20 000 тонн.

За змістом п. п. 2.4, 2.5 договору, у випадку коли фактична кількість перевалки вантажу в кожному календарному місяці становитиме менше ніж 20 000 тонн, то кількість вантажу, який підлягає оплаті - 0. Кількість вантажу, який підлягає оплаті сторони прирівнюють до 20 000 тонн.

Рішенням Загальних зборів акціонерів АСК "Укррічфлот" по питанню 23 порядку денного зборів, оформленого протоколом загальних зборів від 20.04.2011р., прийнято рішення про: 1) припинення Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"; 2) перехід всього майна, майнових і немайнових прав та обов'язків єдиному правонаступнику - Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот"; 3) Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" виступає правонаступником припиненого підприємства з моменту підписання передавального акту.

Слід зауважити, що господарським судом Херсонської області порушено провадження у справі №923/560/14. Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року по справі № 923/560/14 (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспотрастик" задоволені повністю. Визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 01.12.2011 р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" до договору без номера від 15.09.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик". Визнано недійсною додаткову угоду № 7 від 30.12.2011 р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" до договору без номера від 15.09.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик". Визнано недійсною додаткову угоду № 8 від 01.04.2013 р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" до договору без номера від 15.09.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик". Визнано недійсною додаткову угоду № 9 від 20.05.2013 р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" до договору без номера від 15.09.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" 4872грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014р. (головуючий суддя: С.І. Колоколов, судді: Г.П. Разюк, М.С. Петров), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" - задоволено. Рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року по справі № 923/560/14 скасовано. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспотрастик" про визнання додаткових угод № 4 від 01.12.2011 року, № 7 від 30.12.2011 року, № 8 від 01.04.2013 року, № 9 від 20.05.2013 року до Договору № б/н від 15.09.2008 року недійсними відмовлено.

ТОВ "Зерновий термінал "УкрКазекспотрастик" оскаржило постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014р. у справі № 923/560/14 до касаційної інстанції.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом ( ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Однак, суди приймаючи рішення та постанову в порушення ст. 43 ГПК України не надали оцінки всім обставинам справи в їх сукупності. Так, відповідач посилався на те, що Додаткова угода № 4 від 01.12.2011 року до Договору б/н від 15.09.2008 року є недійсною, оскільки не була укладена та містить підроблений підпис колишнього директора.

Однак, це питання господарськими судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалося.

Крім того, в оскаржуваних судових актах не досліджено питання правонаступництва позивача в матеріально-правовому плані.

Встановлення вищевказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Відтак, рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2014р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Херсонської області (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК).

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, при новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2014 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. у справі № 923/233/14 скасувати. Справу №923/233/14 передати до господарського суду Херсонської області на новий розгляд.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

ОСОБА_3