ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 904/5395/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В.,суддів: Яценко О.В., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогеоресурс"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017у справі№ 904/5395/16господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогеоресурс"до1. Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Плюс"; 3. Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області провизнання недійсним розпорядження; визнання недійсним договору оренди; скасування державної реєстрації договору оренди

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились 1. не з'явились 2. Колошин В.П. (адвокат, ордер № 740/000044) 3. не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) від 29.11.2016 у справі №904/5395/16 позов задоволено; визнано недійсним розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №477-р від 29.07.2003 про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс" (кадастровий номер НОМЕР_1); визнано недійсним договір оренди землі від 26.09.2003, укладений на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №477-р від 29.07.2003 про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Бета Плюс" між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета Плюс" та Дніпропетровською районною державною адміністрацією та зареєстрований 10.10.2003 Дніпропетровським регіональним відділом Дніпропетровської регіональної філії "Центру ДЗК"; прийнято заявлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогеоресурс" відмову від позову в частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між Дніпропетровською районною адміністрацією Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета Плюс" 26.09.2003, на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №477-р від 29.07.2003 про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс" та зареєстрованого 10.10.2003 Дніпропетровським регіональним відділом Дніпропетровської регіональної філії "Центру ДЗК"; провадження у справі в частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між Дніпропетровською районною адміністрацією Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета Плюс" 26.09.2003 припинено; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2756,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Парусніков Ю.Б., судді: Білецька Л.М., Коваль Л.А.) від 30.01.2017, у справі №904/5395/16 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 по справі №904/5395/16 скасовано частково та прийняти рішення в наступній редакції: припинено провадження по справі в частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета Плюс" від 26.09.2003; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогеоресурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Плюс" судовий збір за перегляд справи судом апеляційної інстанції у сумі 3031,60грн.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017, у справі №904/5395/16, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.48 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), ст.ст.123, ч.6 ст.124, ч.3 ст.153, ст.155 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи, затверджене наказом Держкомзема №39 від 11.03.1997 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 12.05.1997 за №171/1975.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета Плюс" (далі - ТОВ "Бета Плюс") повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач та відповідач 1, 3 не скористалися правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача-2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрогеоресурс" (далі - ТОВ "Дніпрогеоресурс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. 45606/16 від 20.07.2016 а.с.3-12 т.2) просить:

- визнати недійсним розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації (далі - ТОВ Дніпропетровська РДА) № 477-р від 29.07.2003 про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс" (кадастровий номер НОМЕР_1);

- визнати недійсним договір оренди землі від 26.09.2003, укладений на підставі розпорядження голови Дніпропетровської РДА №477-р від 29.07.2003 про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс" між ТОВ "Бета Плюс" та Дніпропетровською РДА та зареєстрований 10.10.2003 Дніпропетровським регіональним відділом Дніпропетровської регіональної філії "Центру ДЗК";

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_1) укладеного 26.09.2003 на підставі розпорядження голови Дніпропетровської РДА №477-р від 29.07.2003 про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс" між ТОВ "Бета Плюс" та Дніпропетровською РДА та зареєстрований 10.10.2003 Дніпропетровським регіональним відділом Дніпропетровської регіональної філії "Центру ДЗК".

Позовні вимоги вмотивовані посилання на недотримання приписів закону при наданні земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс".

Судами встановлено таке.

На підставі розпорядження Дніпропетровської РДА №477-р від 29.07.2003 "Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс" між ТОВ "Бета Плюс" та Дніпропетровською РДА укладено договір оренди землі від 26.09.2003, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу, який 09.10.2003 зареєстровано у Новоолександрівській сільській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.10.2003 вчинено запис № 040312000016 (а.с.92-97 т.2).

Відповідно до цього договору ТОВ "Бета Плюс" передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 1,5340га, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради, цільове призначення якої - для комерційного використання (для розташування об'єктів оптової торгівлі та складського господарства) строком на 25 років.

Крім того, розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №905 від 27.04.2007 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду для комерційного використання ТОВ "Дніпрогеоресурс", погоджено товариству місце розташування земельної ділянки площею 6,0га, передбаченої до відведення в оренду для комерційного використання (будівництва та обслуговування виробничо-складського приміщення) за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської ради та надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду.

На підставі цього розпорядження між Дніпропетровською РДА (орендодавець) та ТОВ "Дніпрогеоресурс" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 24.05.2007, згідно п.2 якого в оренду передається земельна ділянка площею 4,3717га, у тому числі: 4,3717га - інші відкриті землі. Договір оренди укладений строком на 49 років (п.8 договору).

Апеляційний суд правомірно не погодився з рішенням місцевого господарського суду в частині визнання недійсним розпорядження та договору оренди землі з огляду на таке.

1. Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК України. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (аналогічної позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013 №11, п.2.10.).

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору (аналогічної позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", п.2.4.).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічної позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", п.2.1.).

За оцінкою суду апеляційної інстанції, з якою погоджується суд касаційної інстанції, позивачем не доведено факту порушення його законних прав та охоронюваних законом інтересів на момент видачі відповідачу-2 Дніпропетровською РДА розпорядження №477-р від 29.07.2003 "Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс" та на момент укладення договору оренди землі від 26.09.2003 між ТОВ "Бета Плюс" та Дніпропетровською РДА, оскільки судом встановлено, що позивачу було надано в оренду земельну ділянку у 2007 році, і ця земельна ділянка накладається на земельну ділянку, надану ТОВ "Бета Плюс" раніше. Наведене не підтверджує порушення відповідачами права користування земельною ділянкою позивача на момент вчинення ними правочину.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України при розгляд іншої категорії спорів. Так, згідно п.19 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

2. Підставами позову по даній справі є порушення порядку надання земельної ділянки в оренду відповідачу-2 через невиправлення останнім зауважень державної землевпорядної експертизи до представленої ним технічної документації. При цьому колегія суддів зазначає, що вказані підстави позову не стосуються прав та охоронюваних інтересів позивача.

Належним позивачем за вищевказаними підставами може бути орган державної землевпорядної експертизи, або особа права або охоронювані законом інтереси якої були порушені в ході незаконної процедури розпорядження землею на момент такого розпорядження.

Крім того, спірне розпорядження не порушує прав позивача, оскільки воно було реалізоване і вичерпало свою дію фактом його виконання. Так, касаційний суд відзначає, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

За таких обставин, в позові щодо визнання недійсним розпорядження голови Дніпропетровської РДА №477-р від 29.07.2003 про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Бета Плюс" (кадастровий номер НОМЕР_1) та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 26.09.2003 між відповідачем-1 та відповідачем-2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу, який 09.10.2003 зареєстровано у Новоолександрівській сільській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.10.2003 вчинено запис № 040312000016, відмовлено правомірно.

В частині припинення провадження по справі щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірного договору оренди землі судом першої інстанції ухвалені судові акти не оскаржено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов ґрунтовного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судом обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст.ст.1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогеоресурс" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі №904/5395/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Яценко

І. Ходаківська