ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Справа № 924/478/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., Нєсвєтової Н.М. за участю представників сторін: Кучевська Г.В., Гізатулін М.Б., Гринишин І.П., Ліщишин О.А., Пташнік Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької міської ради на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 924/478/16господарського суду Хмельницької областіза позовомХмельницької міської радидо Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій областітретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство внутрішніх справ України простягнення 1 170 501 грн. 25 коп. основного боргу, пені, інфляційних втрат та річних

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.12.2016 (колегія у складі суддів: Смаровоз М.В., Муха М.Є., Олійник Ю.П.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 (колегія у складі суддів: Грязнов В.В., Мельник О.В., Розізнана І.В.) рішення господарського суду Хмельницької області від 01.12.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017, Хмельницька міська рада звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та рішення господарського суду Хмельницької області від 01.12.2016 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року Хмельницька міська рада звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь Хмельницької міської ради за невиконання договору № 1/27 від 31.01.2008 із змінами, внесеними додатковими угодами від 29.10.2008, від 19.03.2012 та від 25.12.2014, - 951 012,80 грн. суми основного боргу, виходячи з вартості загальної площі квартир, що підлягають поверненню, із розрахунку ціни 1 кв.м житла на час повернення, 51 354,60 грн. інфляційних втрат згідно встановленого індексу інфляції, 11 021,33 грн. 3% річних, 157 112,52 грн. пені.

В обґрунтування позову Хмельницька міська рада послалась на те, що нею виконано усі умови договору № 1/27 від 31.01.2008 (з урахуванням додаткових угод від 29.10.2008, від 19.03.2012 та від 25.12.2014), який укладено між Хмельницькою міської радою та Міністерством внутрішніх справ України у Хмельницькій області, передбачені п.п. 2.1.1, щодо виділення в борг відповідачу однокімнатної квартири АДРЕСА_4 (загальною площею 30,9 кв.м, житловою площею 17 кв.м), яка перебувала у комунальній власності та була вільною, та двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (загальною площею 71,21 кв.м, житловою площею 36,2 кв.м), яку було передано Хмельницькій міській раді забудовником ВАТ "Домобудівний комбінат" як внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького в натуральному вигляді згідно укладеного між ними договору № 25 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницього від 27.03.2007. В свою чергу управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області не виконало свої обов'язки щодо повернення до 31.12.2015 Хмельницькій міській раді однокімнатної квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 46,3 кв.м, житловою площею 19,38 кв.м) та двокімнатної квартири АДРЕСА_3 (загальною площею 55,74 кв.м, житловою площею 30,99 кв.м), як це передбачено підпунктом 2.1.1 договору № 1/27 від 31.01.2008. На вимогу позивача голові комісії з припинення управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області щодо передачі Хмельницькій міській раді зазначених вище квартир або при неможливості їх повернути компенсувати вартість вказаних квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв.м, як це передбачено п. 4.1 договору до 31.12.2015, згідно доданої до позовної заяви відповіді від 05.01.2016 № 10/121/11-2016 голови ліквідаційної комісії: "для можливості погашення дебіторської заборгованості, яка виникла при завершенні будівництва 130-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 перед підрядною організацією, а також для можливості здачі в експлуатацію вищевказаного житлового будинку замовником будівництва - відділом капітального будівництва УМВС в Хмельницькій області здійснено реалізацію квартири 112 у вказаному житловому будинку. Оскільки згідно умов договору № 1/27 від 31.01.2008 (з урахуванням додаткових угод від 29.10.2008, від 19.03.2012 та від 25.12.2014), укладеного з Хмельницькою міською радою, передбачалася передача вищевказаної однокімнатної квартири № 112 загальною проектною площею 46,3 кв.м та двокімнатної квартири № 77 загальною проектною площею 55,74 кв.м в житловому будинку по АДРЕСА_3 (будівництво якого на даний час припинено замовником будівництва ПВП "Добробут СП"), тому виконати умови вищевказаного договору не представляється можливим." Посилаючись на те, що від відповідача не надходило будь-якої інформації щодо включення чи невключення ліквідаційною комісією вимог Хмельницької міської ради до ліквідаційного балансу відповідача та враховуючи те, що термін для виконання зобов'язань відповідача закінчився 31.12.2015, позивач просив стягнути 951 012,80 грн. суми основного боргу, виходячи з вартості загальної площі квартир, що підлягають поверненню, із розрахунку ціни 1 кв.м житла на час повернення, 51 354,60 грн. інфляційних втрат згідно встановленого індексу інфляції, 11 021,33 грн. 3% річних, 157 112,52 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.06.2016 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради "Про надання житлової площі громадянам міста" №461 від 24.04.2008 затверджено спільне рішення адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про надання ОСОБА_10, пенсіонеру УМВС України в Хмельницькій області житла - однокімнатної квартири АДРЕСА_4, житловою площею 17,0 кв.м. Квартира виділена Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області виконавчим комітетом згідно договору №1/27 від 31.03.2008. Згідно листа від 30.01.2008 № 14/54 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області просило Хмельницьку міську раду затвердити рішення спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС № 4 від 24.12.2007 про виділення квартири АДРЕСА_4, яка належить до комунальної власності, пенсіонеру УМВСУ в Хмельницькій області ОСОБА_10 та видати ордер. Взамін буде повернено однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 після завершення будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку. Згідно листа № 12-0678-02-09 від 12.02.2008 Хмельницька міська рада повідомила, що питання про виділення житла ОСОБА_10 буде винесено на розгляд виконавчого комітету після укладення договору між Управлінням МВС України в Хмельницькій області та виконавчим комітетом Хмельницької міської ради про виділення в борг однокімнатної квартири АДРЕСА_4 з зазначенням в договорі характеристики і термінів повернення квартири Управлінням МВС України в Хмельницькій області. У листі №12-3859-02-09 від 04.08.2008р., адресованому начальнику Управління МВС України в Хмельницькій області, Хмельницька міська рада повідомила, що для поліпшення житлових умов ОСОБА_11 Управлінню в борг може бути виділена двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 71,21 кв.м, при умові укладення договору про повернення рівноцінної квартири. 29.10.2008 представниками Хмельницької міської ради (сторони 1) та Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області (сторони 2) підписано додаткову угоду до договору № 1/27 від 31.03.2008, якою підпункт 2.1.1 договору викладено у наступній редакції: "Сторона 1 виділяє в борг стороні 2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, загальною площею - 30,9 кв.м, житловою площею - 17,0 кв.м та двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 71,21 кв.м, житловою площею - 36,2 кв.м". Підпункт 2.2.1 договору викладено у наступній редакції: "Повернути стороні 1 до 31.12.2011р. однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 46,3 кв.м, житловою площею 19,38 кв.м та двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 55,74 кв.м, житловою площею 30,99 кв.м".

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради "Про надання житлової площі громадянам міста" № 1285 від 13.11.2008 затверджено рішення адміністрацій та профспілкових комітетів, підприємств, установ, організацій міста про надання ОСОБА_11, пенсіонеру управління МВС України в Хмельницькій області житлової площі - двокімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 36,2 кв.м. 19.03.2012 представниками Хмельницької міської ради (сторони 1) та Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області (сторони 2) підписано додаткову угоду до договору № 1/27 від 31.03.2008, якою підпункт 2.2.1 договору викладено у наступній редакції: "Повернути стороні 1 до 31.12.2014 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 46,3 кв.м, житловою площею 19,38 кв.м та двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 55,74 кв.м, житловою площею 30,99 кв.м". Пункт 4.1 договору викладено у наступній редакції: "При неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона 2 зобов'язується компенсувати стороні 1 вартість вказаних у підпункті 2.1.1 загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв.м до 31.12.2011".

Місцевий господарський суд в рішенні від 01.12.2016 вказав про те, що "…судом констатується, що договір № 1/27 від 31.03.2008 (з урахуванням змін внесених до нього додатковими угодами від 29.10.2008, від 19.03.2012 та від 25.12.2014) за своєю правовою природою є нікчемним, оскільки за своєю правовою природою є договором міни… Як передбачено статтею 716 Цивільного кодексу України, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Відтак, в силу вищенаведених приписів до договору № 1/27 від 31.03.2008, застосовуються з-поміж інших загальних положень про купівлю-продаж, і положення щодо форми окремих видів договорів купівлі-продажу." Договір № 1/27 від 31.03.2008 та додаткові угоди до нього від 29.10.2008, від 19.03.2012 та від 25.12.2014 вчинено у простій письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію зазначеного договору та додаткових угод до нього не було здійснено, що суперечить ст. 657 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання договору від 31.03.2008), тому, зважаючи на нікчемність договору № 1/27 від 31.03.2008 та додаткових угод до нього від 29.10.2008, від 19.03.2012 та від 25.12.2014, на підставі яких позивач просить суд стягнути з відповідача 951 012,80 грн. основного боргу, 51 354,60 грн. інфляційних втрат, 11 021,33 3% річних, 157 112,52 грн. пені, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, тому у позові відмовив повністю.

З цими висновками погодився й апеляційний господарський суд.

Відповідно до п.2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у разі вирішення спору про недійсність правочину (договору), зміст якого містить елементи різних договорів (змішаний договір - частина друга статті 628 ЦК України), господарському суду слід виходити з такого. Якщо в законі не передбачено вид договору, то господарюючі суб'єкти вправі самостійно визначати свої взаємовідносини через договори, що містять елементи різних договорів, і навіть таких, що не передбачені чинним законодавством, але оптимально регулюють їх права і обов'язки. У таких випадках господарському суду необхідно дати оцінку усім умовам договору, з'ясувати законність застосування актів законодавства, елементи яких складають зміст договору, та обставини їх виконання, і, приймаючи рішення, застосувати законодавство, яке відповідає умовам договору та діям сторін й вирішити питання щодо законності частин договору за правилами, що стосуються визнання правочинів недійсними.

Між тим, без з'ясування, яку саме угоду сторони мали на увазі здійснити, укладаючи договір № 1/27 від 31.03.2008, та перевірки відповідності цього договору дійсним взаємовідносинам сторін, висновок судів попередніх інстанцій про те, що до спірних правовідносин застосовуються норми, що регулюють договір міни, є передчасним.

Сторона, яка вважає, що волевиявлення згідно угоди не співпадає із її справжнім волевиявленням, може оспорити таку угоду, та повинна довести цю неузгодженість. Сторона у випадку, якщо вона не надавала згоди на таку угоду, та помилялась відносно справжніх намірів іншого контрагента, може також оспорити угоду і визнати її недійсною.

В даному випадку місцевий господарський суд фактично змінив умови укладеного між сторонами договору № 1/27 від 31.03.2008, вийшов за межі позовних вимог, оскільки відповідного позову сторонами та третьою особою у справі під час розгляду справи не заявлялось.

Крім того, згідно п. 3.11 вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013, встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків. Враховуючи дії, які було вчинено до подання позову та винесення рішення у справі позивачем щодо реальної передачі ним однокімнатної та двокімнатної квартири, які було надано колишнім працівникам відповідача, судами попередніх інстанцій не вирішено питання, які настають у такому випадку згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідки у зв'язку із недійсністю угоди (повернення одержаного на виконання такого правочину в натурі або вартості того, що одержано).

За таких обставин прийняті у справі постанова та рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та рішення господарського суду Хмельницької області від 01.12.2016 скасувати, справу № 924/478/16 передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий Л.Ковтонюк

судді: Ж.Корнілова

Н.Нєсвєтова