Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 916/1017/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С.(доповідач), Грека Б.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 рокуу справі№ 916/1017/14 Господарського суду Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго"простягнення пені в сумі 173993,29 грн. та штрафу в сумі 191529,77 грн. за участю представників сторін:позивача:Єгоров В.С.,відповідача:Гоменюк М.І.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго" основного боргу у розмірі 2 080 750,62 грн., пені - 173 993, 29 грн., 7 % штрафу - 191 529,77 грн., інфляційних втрат у сумі 17 305,05 грн., річних в розмірі 75 084,50 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у справі

№916/1017/14 позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки від інфляції в сумі 17 305,05 грн., 3 % річних - 75 084,50 грн., пеню в сумі 1,00 грн., штраф в сумі 1,00 грн., судовий збір - 50 773,26 грн. В решті позову відмовлено. Провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 2 080 750, 62 грн. - припинено.

Постановою Вищого господарського суду від 12.08.2014 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у справі №916/1017/14 скасовано в частині позову про стягнення пені та штрафу. Справу у відповідній частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області у іншому складі суддів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 у справі №916/1017/14, позовні вимоги в частині стягнення з КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" пені в сумі 173993,29 грн. та штрафу в сумі 191529,77 грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у розмірі 86996,65 грн., штраф у сумі 95764,89 грн. та 3655,23 судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2014 скасувати в частині позову про стягнення штрафу та пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити в зазначеній частині позовні вимоги в повному обсязі. В іншій частині рішення та постанову залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.09.2012р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/1078-ТЕ-23, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи розмір заявлених до стягнення пені та штрафу, взяли до уваги те, що станом на час розгляду справи по суті відповідач у повній мірі розрахувався за одержаний природній газ, що не заперечується сторонами, відтак заборгованість за поставлений газ відсутня. Судом також встановлено, що невчасна оплата за одержаний газ спричинена інфляційними процесами в економіці та невчасними розрахунками за спожитий газ бюджетними установами - кінцевими споживачами. Усі кошти, які надходили на рахунок, невідкладно перераховувалися на погашення заборгованості перед позивачем, відповідач вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасного повернення боргу. На підставі викладених обставин суди дійшли висновку про можливість на підставі поданого клопотання зменшити розмір пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Предметом касаційного оскарження у даній справі є питання щодо необгрунтованості зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого природного газу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі пункту 7.2 укладеного договору поставки природного газу, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) та вважає, що на користь позивача підлягає стягненню 86996,65 грн. пені та 95764,89 грн. штрафу, оскільки розмір штрафних санкцій порівняно з існуючим боргом надмірно високий, а також ненадання позивачем доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог стосовно стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року у справі №916/1017/14 без змін.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова Б. Грек