Постанова ВГСУ від 09.03.2016 року у справі №905/1995/15

Друк

Пошук

230

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.03.2016 року у справі №905/1995/15

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Справа № 905/1995/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Вестастрой"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016у справі№905/1995/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"доПриватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон"простягнення заборгованості за генеральним кредитним договором №025/0506 від 05.06.2008 в розмірі 51605390,31 грн.за участю представників сторінвід позивача:Шматко В.О. від відповідача:не з'явився ПАТ "Вестастрой":не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором №025/0506 від 05.06.2008 у загальному розмірі 51605390,31 грн., у тому числі 31183132,83 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 6117755,31 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 14254502,17 грн. пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом, 50000,00 грн. штрафу за невиконання зобов'язань

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.11.2015 (суддя Кучерява О.О.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 31183132,83 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 6117755,31 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 (колегія суддів: Дучал Н.М., Ушенко Л.В., Склярук О.І.) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вестастрой" на вказане рішення повернуто заявникові на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Вестастрой" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та скаржник не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Додання доказів сплати судового збору до апеляційної скарги передбачено ч. 3 ст. 94 ГПК України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір", на підставі ч. 1 ст. 8 якого враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Тобто єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 названого Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Подані заявником докази підлягають оцінці в їх сукупності відповідно до положень ст.ст. 42, 43, 43 ГПК України.

Оскільки при зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ПАТ "Вестастрой" всупереч вимогам наведених вище правових норм не надало жодних доказів сплати судового збору в установлених порядку і розмірі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув цю скаргу заявникові на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Звертаючись з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, ПАТ "Вестастрой" не спростувало обставини відсутності додання ним до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання. Натомість скаржник доводить, що 19.01.2016 він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке не було розглянуто судом апеляційної інстанції, що призвело до прийняття незаконної ухвали.

Однак на доданій до касаційної скарги копії заяви ПАТ "Вестастрой" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2015 у справі №905/1995/15 наявна лише відмітка про те, що її здано до канцелярії Господарського суду Донецької області посланцем 19.01.2016. Жодні відомості про наявність вказаної заяви у Донецькому апеляційному господарському суді 19.01.2016, а відтак і можливість її розгляду під час прийняття оскаржуваної ухвали відсутні.

Отже, доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України