Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 914/4499/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Козир Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами "Акрополь" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2015 року у справі № 914/4499/14 Господарського суду Львівської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами "Акрополь", м. Львів, до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів, про визнання одностороннього правочину ЛМКП "Львівводоканал" у формі Акта-попередження № 007410 недійсним,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Локатир Ю.В. (дов. № 01-5866 від 15.10.14),

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року позивач ТОВ "Компанія управління проектами "Акрополь" пред'явив у господарському суді позов до відповідача Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про визнання одностороннього правочину ЛМКП "Львівводоканал" у формі Акта-попередження № 007410 недійсним.

Вказував, що між ним та відповідачем існують господарські правовідносини на підставі договору № 307565 від 19.10.12 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі.

Зазначав, що 11.12.14 отримав від відповідача Акт-попередження № 007410 про сплату заборгованості на підставі вказаного договору в сумі 62 860,98 грн.

Посилаючись на відсутність у ТОВ "Компанія управління проектами "Акрополь" заборгованості на підставі договору № 307565 від 19.10.12, позивач просив визнати вказаний Акт-попередження № 007410 від 11.12.14 недійсним з підстав, що передбачені ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02 березня 2015 року (суддя Яворський Б.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2015 року (колегія суддів у складі: Мирутенко О.Л. - головуючого, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що Акт-попередження № 007410 від 11.12.14 Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" не є ні одностороннім правочином, ні оперативно-господарською санкцією, тому правові підстави для визнання його недійсним відсутні.

У касаційній скарзі ТОВ "Компанія управління проектами "Акрополь", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 236 ГК України, ст.ст. 202, 203, 615 ЦК України та ст. 33 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 19.10.12 між сторонами у справі був укладений договір № 307565 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, згідно якого відповідач зобов'язався надавати послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент - користуватися послугами: здійснювати забір води з водопроводу, скидати стічні води у каналізацію і сплачувати вартість наданих послуг на умовах, визначених договором та чинним законодавством України.

Згідно додатку № 1 до договору № 307565 від 19.10.12 послуги надаються на об'єктах позивача за адресами: м. Львів вул. Козланюка 17 та м. Львів вул. Мучна 32.

Судами встановлено, що контролером відповідача була проведена перевірка по вул. Збиральна 14 на підставі якої складено акт № 002736 від 08.09.14 про те, що при перевірці стану водопровідної та каналізаційної мережі по вул. Збиральна 14, належної абоненту "Гіпсова ліпнина", виявлено, що в приміщенні є умивальник з краном та водовідведення.

05.11.14 ЛМКП "Львівводоканал" було складено ще один акт про порушення № 000913, у якому зазначено, що відбір води по вул. Збиральна 14 проводиться без договору з ЛМКП "Львівводоканал" та має місце самовільне приєднання до мережі водопостачання; директор ТОВ "Компанія управління проектами Акрополь" від підпису відмовився.

На підставі проведених перевірок відповідачем складено Акт-попередження № 007410, в якому зазначено, що заборгованість виникла на підставі договору № 307565; абонент ТОВ "Компанія управління проектами Акрополь", місце знаходження - вул. Мучна 32; заборгованість станом на 11.12.14 становить 62 860,98 грн.; дата вручення 11.12.14; заборгованість підлягає оплаті протягом трьох днів; при невиконанні вимог буде обмежено подачу води з мережі міського водопроводу, а поновлення водопостачання відбудеться після оплати заборгованості та рахунку за відновлення водопостачання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що складений відповідачем Акт-попередження № 007410 від 11.12.14 є одностороннім правочином та просить визнати його недійсним з підстав, що передбачені ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що спірний Акт-попередження № 007410 від 11.12.14 не є одностороннім правочином в розумінні вказаних вище норм матеріального права, оскільки не містить усіх необхідних реквізитів, які є обов'язковими для письмової форми правочинів, зокрема, в акті не зазначено прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої на підпис документа особи, а також відсутній підпис такої особи та печатка юридичної особи.

Приписами ст. 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що при невиконанні абонентом умов договору після завчасного попередження, ЛМКП "Львівводоканал" має право припинити йому подачу води та приймання стоків.

Таким чином, погодженою сторонами договору оперативно-господарською санкцією, яка може бути застосовано до позивача за порушення ним умов договору, є припинення відповідачем подачі води та приймання стоків.

Винесений відповідачем Акт-попередження № 007410 від 11.12.14 не є ні оперативно-господарською санкцією, ні одностороннім правочином, а відтак - правові підстави для визнання його недійсним відсутні.

З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання скаржника на наявність правових підстав для визнання спірного акта-попередження недійсним, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами "Акрополь" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2015 року у справі № 914/4499/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Т.П. Козир