Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № Б11/008-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 рокуу справі господарського суду № Б11/008-12 Київської областіза заявою 1. ТОВ "Інвестиційні системи"; 2. ТОВ "Інвестгарант"до ТОВ "Центрінвестбуд-2000"про визнання банкрутомліквідаторМілютіна Л.В.за відсутності явки у судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Центрінвестбуд-2000" (далі - боржника) за заявою ТОВ "Інвестиційні системи" (далі - ініціюючого кредитора-1) та ТОВ "Інвестгарант" (далі - ініціюючого кредитора-2) за загальною процедурою згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2012 року визнано вимоги ініціюючого кредитора-1 до боржника на суму 2 761 151 грн., визнано вимоги ініціюючого кредитора-2 до боржника на суму 160 738, 77 грн., зобов'язано ініціюючих кредиторів у десятиденний строк здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мілютіну Л.В. (том 1, а.с. 88 - 90).

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 64 833 793, 35 грн. (том 3, а.с. 213 - 222).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 року ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 17.10.2012 року у даній справі в частині невизнання кредиторських вимог ПАТ АКБ "Київ" на суму 6 265 716, 78 грн. скасовано, визнано ПАТ "АКБ "Київ" кредитором боржника з грошовими вимогами на загальну суму 55 577 055, 90 грн., з яких 33 287 043, 79 грн. включено до першої черги задоволення, в решті ухвалу попереднього засідання господарського суду від 17.10.2012 року щодо розгляду кредиторських вимог ПАТ "АКБ "Київ" залишено без змін (том 4, а.с. 48 - 59).

Постановою господарського суду Київської області від 17.04.2013 року (суддя Мальована Л.Я.) визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мілютіну Л.В., господарську діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута постановлено вважати таким, що настав з 17.04.2013 року, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 17.04.2013 року, скасовано арешт, накладений на майно боржника, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, постановлено, що накладення нових арештів на майно боржника не допускається, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 17.04.2013 року, зобов'язано ініціюючих кредиторів здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, докази публікації надати суду, зобов'язано ліквідатора банкрута здійснити ліквідаційну процедуру та у строк до 17.04.2014 року подати до суду звіт ліквідатора (том 5, а.с. 86 - 88).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, конкурсний кредитор ПАТ "АКБ "Київ" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову про визнання боржника банкрутом від 17.04.2013 року (том 5, а.с. 107 - 116).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 27.09.2013 року, апеляційну скаргу ПАТ "АКБ "Київ" залишено без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 17.04.2013 року у даній справі - без змін (том 5, а.с. 212 - 220, том 6, а.с. 64 - 65).

Не погоджуючись з постановою про визнання боржника банкрутом від 17.04.2013 року, фізична особа, як інвестор боржника в будівництво квартири, ОСОБА_4 (далі - скаржник) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції у даній справі (том 7, а.с. 129 - 146). Скаржник зазначив про те, що введення щодо боржника ліквідаційної процедури оскаржуваною постановою місцевого господарського суду від 17.04.2013 року порушує його права, як інвестора, на одержання двох квартир у будинку, що будується у місті Києві по вул. Сім'ї Сосніних, 4А, та договори щодо купівлі-продажу майнових прав на які на суму 1 131 564 грн. укладено між фізичною особою ОСОБА_4 та боржником зі сплатою інвестором боржнику коштів, передбачених зазначеними договорами у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Гарник Л.Л., суддів: Доманської М.Л., Пантелієнка В.О.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову господарського суду Київської області від 17.04.2013 року у даній справі з підстав помилкового порушення апеляційним судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову про визнання боржника банкрутом, яка була предметом апеляційного перегляду (том 7, а.с. 168 - 169).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 55, 129 Конституції України, статей 62, 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). На думку скаржника, висновки апеляційного суду про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову про визнання боржника банкрутом від 17.04.2013 року у даній справі з підстав її перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою конкурсного кредитора ПАТ "АКБ "Київ" та прийняття за його результатами постанови від 06.08.2013 року, є помилковими, оскільки обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом згідно зазначених апеляційних скарг не є однаковим.

08.07.2014 року, до початку судового засідання у справі, через канцелярію Вищого господарського суду України ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Мілютіною Л.В. подано клопотання про перенесення розгляду даної справи на іншу дату у зв'язку з її хворобою (вх. №8651Д1/10975).

Розглянувши зазначене клопотання у судовому засіданні від 08.07.2014 року, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на ненадання ліквідатором Мілютіною Л.В. належних та достатніх доказів на підтвердження її тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм процесуального права, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року роз'яснено про те, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, фізичною особою, як інвестором боржника в будівництво квартири, ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу на постанову про визнання боржника банкрутом від 17.04.2013 року у даній справі, яка була предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою конкурсного кредитора боржника ПАТ АКБ "Київ", за результатами якого апеляційним судом прийнято постанову від 06.08.2013 року про залишення без змін постанови про визнання боржника банкрутом у даній справі.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про неможливість розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на постанову про визнання боржника банкрутом по суті та, встановивши обставини помилкового порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову господарського суду Київської області від 17.04.2013 року у даній справі, припинив апеляційне провадження за зазначеною апеляційною скаргою.

Доводи скаржника за змістом касаційної скарги про порушення оскаржуваною постановою про визнання боржника банкрутом його прав як добросовісного інвестора у будівництво об'єкта житлової нерухомості на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири у зазначеному житловому будинку, укладених з боржником, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків апеляційного суду про неможливість повторного перегляду постанови суду першої інстанції про відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури в апеляційному порядку. Також, колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що скаржником не надано доказів в обґрунтування набуття ним статусу учасника провадження у справі про банкрутство, як особи, яка має грошові вимоги до боржника, заявлені в процедурі розпорядження майном чи в ліквідаційній процедурі.

За таких обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновками апеляційного господарського суду про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову господарського суду Київської області від 17.04.2013 року відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року у даній справі та не вбачає правових підстав для її зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року у справі №Б11/008-12 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський