Історія справи
Постанова ВГСУ від 06.02.2024 року у справі №569/19205/21Постанова ВГСУ від 06.02.2024 року у справі №569/19205/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 569/19205/21
провадження № 51-3443км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021186180000049, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року затверджено угоду від 26 жовтня 2022 року по кримінальному провадженню № 12021186180000049 від 07 лютого 2021 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 , за участю захисника ОСОБА_10 .
ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено: за ч. 1 ст. 204 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 63 750 грн, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів; за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 63 750 грн, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Вирішено питання щодо арешту, судових витрат та речових доказів.
На вирок місцевого суду від 27 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_8 . ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій вона просила поновити пропущений нею на оскарження вироку строк. Як на обставини поновлення строку на оскарження вироку, ОСОБА_6 стверджує, що про наявність оскаржуваного вироку їй стало відомо 10 липня 2023 року від ОСОБА_8 , тоді ж отримала його копію. Крім того, вказує про необізнаність здійснення розгляду даної кримінальної справи, так як вона була зупинена з підстав проходження ОСОБА_8 військової служби. Стверджує, що про дату та час розгляду справи її ніхто не повідомляв. У зв`язку з введенням воєнного стану в країні, неодноразово покидала територію України, а тому тривалий час не зв`язувалася ні з ОСОБА_8 , ні з адвокатом ОСОБА_10 та не мала змоги приймати дзвінки від них.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 було повернуто особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_6 просить ухвалу апеляційного суду від 05 вересня 2023 року скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що наведені ОСОБА_6 причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними й підтверджуються належними доказами, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про поновлення строку. Просить взяти до уваги встановлені судом обставини при розгляді клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, а саме те, що договір про надання правової допомоги між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_10 був чинним до ухвалення вироку, тобто договірні відносини між ними припинилися 27 квітня 2023 року. Просить врахувати, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводів ОСОБА_6 про те, що в умовах воєнного стану і пов`язаних з цим труднощів неможливо було своєчасно оскаржити судове рішення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 не заперечувала щодо задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до положень ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55 , п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в п.п. 1, 2 та 17 статті 7 КПК України, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Суд наголошує, що відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Поряд з цим, у п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує - якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і суд не знайшов підстав для його поновлення.
При цьому апеляційний суд вказав, що вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року проголошений за участю прокурора ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_8 . Копію вироку, відповідно до наявних у матеріалах справи розписках, вказані учасники провадження отримали в день проголошення рішення, тобто 27 квітня 2023 року (т. 3, а.к.п. 188).
Враховуючи положення ст. 395 КПК України, останнім днем для оскарження вказаного вище вироку (з урахуванням вихідних днів) було 29 травня 2023 року.
Як вбачається з штампа на конверті апеляційна скарга ОСОБА_6 була подана через засоби поштового зв`язку 12 липня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_6 вказує на необізнаність її про здійснення розгляду даної кримінальної справи, так як вона була зупинена з підстав проходження ОСОБА_8 військової служби. У зв`язку з її перебуванням періодично за кордоном не підтримувала спілкування ні з ОСОБА_8 , ні з адвокатом ОСОБА_10 . Також про дату та час розгляду справи її ніхто не повідомляв.
Наведені обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд вважав неспроможними. Так відповідно до ордера про надання правової допомоги інтереси ОСОБА_6 у Рівненському апеляційному суді та у Рівненському районному суді Рівненської області доручено представляти адвокату ОСОБА_10 (т. 3, а.к.п. 60). Адвокат ОСОБА_10 брав активну участь у представленні інтересів ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження, про що свідчить неодноразове подання до суду в інтересах ОСОБА_6 клопотань про зняття арешту з майна в порядку ст. 174 КПК України (т. 3, а.к.п. 53-62, 142-149). Так, адвокатом ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_6 подано клопотання про зняття арешту з майна в порядку ст. 174 КПК України, яке суд отримав 24 лютого 2023 року, за два місяці до постановлення вироку у даному кримінальному провадженні. Рівненським районним судом Рівненської області ухвалою від 09 березня 2023 року відмовлено у задоволенні вказаного вище клопотання (т. 3, а.к.п. 157).
З наведеного слідує, що інтереси ОСОБА_6 протягом усього судового розгляду представляв адвокат ОСОБА_10 , який у свою чергу був присутній при проголошенні оскаржуваного вироку та якому було відомо про долю речових доказів, зокрема транспортних засобів.
Крім того, адвокат ОСОБА_10 представляв інтереси і обвинуваченого ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, що стверджується ордером про надання правової допомоги (т. 3, а.к.п. 84). Також адвокат ОСОБА_10 був залучений при складанні і підписанні угоди про визнання винуватості (т. 3,
а.к.п. 168-175).
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що строк на подання апеляційної скарги ОСОБА_6 пропустила з неповажних причин, а тому підстави для поновлення цього процесуального строку відсутні.
З такою позицією апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не може погодитися з огляду на таке.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга, зокрема, на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку стосовно ОСОБА_8 . ОСОБА_6 посилалася на те, що зазначений вирок було ухвалено без її повідомлення як фізичної особи - власника майна, щодо якого була вирішена доля про його спеціальну конфіскацію і копію вироку на момент написання касаційної скарги вона не отримала. Зазначала, що строк на оскарження вироку пропустила з поважних причин, оскільки в умовах воєнного стану і пов`язаних з цим труднощами вона не мала можливості своєчасно оскаржити судове рішення.
Як убачається з матеріалів провадження, копію вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року ОСОБА_6 суд не надсилав. Апеляційна скарга ОСОБА_6 з клопотанням про поновлення строку на оскарження вищезазначеного вироку надійшла до суду 18 липня 2023 року (т. 3, а.к.п. 227-233).
Колегія судів Верховного Суду вбачає, що апеляційний суд, відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, належно не перевірив доводів клопотання ОСОБА_6 щодо поновлення строку, зокрема, що оскаржуваний вирок було ухвалено без її повідомлення. Крім того, апеляційний суд не врахував висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (справа № 760/12179/16-к, провадження № 51-9550кмо18), відповідно до якого «за змістом абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення».
З огляду на це, колегія суддів вбачає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись ст. 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПКУкраїни, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року про повернення апеляційної скарги скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3