Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.09.2014 року у справі №8/5027/800/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 8/5027/800/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Мележик Н.І.(доповідача),

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Акціонерний комерційний промислово-

інвестиційний банк"

на постанову Львівського апеляційного господарського

суду від 26.06.2014 року

у справі № 8/5027/800/2011

господарського суду Чернівецької області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Акціонерний комерційний промислово-

інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ріал Траст"

про стягнення 4 739 222,78 грн.

за участю представників:

позивача - Ковтуна А.В.

відповідача - Марчука Д.П.

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Чернівці звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Траст" про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору №332 від 19.03.2008 року.

В процесі розгляду справи, в зв'язку з частковим погашенням заборгованості, позивачем подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача 4 557 677,39 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 4 310196,47 грн., пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту за період з 29.04.2011 року по 27.09.2011 року в розмірі 189597,27 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.06.2011 року по 25.09.2011 року в сумі 5454,90 грн.,. сума індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року - 52428,75 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з визначенням способу його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною у межах процедури виконавчого провадження.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.09.2011 року (суддя Марущак І.В.) позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 310 196,47 грн. заборгованості по кредиту, 189 597,27 грн. пені за несвоєчасну сплату сум кредиту, 5 454,90 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 52 428,75 грн. інфляційних втрат, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: поділене нерухоме майно, реєстраційний номер 21484131, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1-А, загальною площею 1 058,30 кв.м., з визначенням способу його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною у межах процедури виконавчого провадження.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 року (судді: Матущак О.І., Галушко Н.А., Орищин Г.В.) рішення господарського суду Чернівецької області від 28.09.2011 року змінено; виключено з п.2 резолютивної частини слова: "…визначеною у межах процедури виконавчого провадження" і замінено на слова і цифри "…у сумі 10 688 800 грн." В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити рішення місцевого господарського суду в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, господарськими судами встановлено, що 19.03.2008 року між ЗАТ Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", правонаступником якого є ПАТ"Акціонерний комерційний промислово-інвсстиційний банк" (позивач) та ТОВ "Ріал Траст" (відповідач) укладено кредитний договір №332, відповідно до п. 2.1 якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 15 000 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 14.03.2011 року. Повернення кредиту здійснюється позичальником частинами відповідно до доданого графіку (п.п. 2.2, 3.1 кредитного договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20837351833255, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці", код банку 356163, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

Позивачем перераховано відповідачу на позичковий рахунок кредит у сумі 8 500 000 грн. (платіжні доручення за період з 20.03.2008 року по 08.09.2008 року).

В процесі господарської діяльності, сторонами внесено зміни щодо графіку погашення кредиту.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень №225 від 30.07.2010 року змінено суму кредиту, Банк зобов'язався надати позивальнику кредит у сумі 6 000 000,00 грн. та продовжено термін повернення кредиту - не пізніше 28.06.2013 року.

19.03.2008 року сторонами укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, з метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 332 від 19.03.2008 року, посвідчений 19.03.2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 2530 із аналогічно посвідченими договорами про внесення змін і доповнень від 09.10.2009 року за реєстровим № 3444 та від 17.08.2010 р. за реєстровим № 2859.

Відповідно до п. п.1.1, 1.2 договору іпотеки, договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 332 від 19.03.2008 року та договору про внесення змін №225 від 30 липня 2010 року, зокрема, заборгованість по кредиту, відсотки за користування кредитом у розмірі 20% (двадцять) річних у гривнях, щомісячну комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1 % річний у гривнях від фактичної заборгованості по кредиту, проценти у розмірі 25 % (двадцять п'ять відсотків) річних у гривнях за неправомірне користування кредитом, неустойку (пеню, штрафи). Також іпотекодержателю відшкодуються всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом іпотеки є поділене нерухоме майно (нежилі приміщення магазину 1-1 торговий зал площею 109,20 кв.м.; 1-2 приміщення площею 96,10 кв.м.; 1-6 торговий зал площею 100,30 кв.м.; 1-7 приміщення площею 95,20 кв.м.; 1-8 приміщення площею 11,10 кв.м.; 1-9 торговий зал площею 299,10 кв.м.; 1-10 приміщення площею 40,00 кв.м.; 1-11 комора площею 1,80 кв.м., 1-12-комора площею 1,70 кв.м.; 1-13 умивальник площею 3,80 кв.м.; 1-14 вбиральня площею 2,00 кв.м.; 1-23 торговий зал площею 255,20 кв.м.; 1-24 комора площею 1,80 кв.м.; 1-25 комора площею 1,80 кв.м.; 1-26 приміщення площею 35,20 кв.м.; 1-27 умивальник площею 2,00 кв.м.; 1-28 вбиральня площею 2,00 кв.м.), що знаходиться за адресою м.Чернівці, вулиця Воробкевича Сидора, під номером 1 з літерою "А" (1-А), загальною площею 1058,30 кв.м., вартість якого за погодженням сторін складає 10 688 800 грн.

Пунктом 4.2.7. договору передбачено обов'язок позичальника сплатити заборгованість за кредитом, усі нараховані проценти та неустойку незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту.

Водночас, пунктом 4.3.4. договору встановлено право банку вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, суму неустойки і збитків, передбачених цим договором, у випадках, якщо: позичальник прострочив свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 5.3 договору, позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно за несвоєчасне повернення сум кредиту та / або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та /або процентів за неправомірне користування кредитом.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою кредитних платежів, позивачем направлено лист № 34-2/13/1992 від 06.05.2011 року з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором, процентів за користування ним, суму неустойки, збитки, на який відповідач не відреагував.

В зв'язку з зазначеним, позивач звернувся до суду та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість по кредиту з урахуванням інфляції та пеню на загальну суму 4 557 677,39 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, з визначенням способу його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною у межах процедури виконавчого провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 4 310 196,47 грн., з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що відповідачем порушено умови виконання своїх зобов'язань за договором в частині повернення кредиту.

При цьому, пославшись на п.п. 4.2.7., 4.3.4., 5.3. договору, господарським судом вірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 189597,27 грн. за період з 29.04.2011 року по 27.09.2011 року та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 5454,90 грн. за період з 01.06.2011 року по 25.09.2011 року

Також, з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної сплати кредитних платежів, місцевий господарський суд, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в сумі 52 428,75 грн. за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року, передбачені ст. 625 ЦК України.

Крім цього, задовольняючи позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з визначенням способу його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною у межах процедури виконавчого провадження, місцевий господарський суд послався на п.1.1. договору іпотеки, яким встановлено, що договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 332 від 19.03.2008 року та договору про внесення змін № 225 від 30.07.2010 року, зокрема, заборгованість по кредиту, відсотки за користування кредитом у розмірі 20% річних у гривнях, щомісячну комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1% річних у гривнях від фактичної заборгованості по кредиту, за неправомірне користування кредитом сплатити проценти у розмірі 25% річних у гривнях, неустойку (пеню, штрафи).

Проте, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, рішення господарського суду першої інстанції в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки на стадії виконання судового рішення підлягає зміні, оскільки судом першої інстанції помилково не визначено початкової ціни предмету іпотеки та безпідставно доручено визначення початкової ціни при здійснені процедури виконання рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, яке здійснюється зокрема, за рішенням суду.

Згідно зі статтею 39 Закону України "Про іпотеку" у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 цього ж Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється, зокрема, за згодою між іпотекодержателем і іпотекодавцем.

Згідно з п.п. 6 п. 1.2. договору іпотеки вартість предмету іпотеки за погодженням сторін складає 10 688 800,00 грн.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, та, змінюючи п. 2 резолютивної частини щодо встановлення початкової ціни предмету іпотеки відповідно до договору іпотеки в сумі 10 688 800,00 грн., Львівський апеляційний господарський суд обгрунтовано виходив з того, що пунктом 1.2 договору іпотеки сторонами досягнуто згоди стосовно ціни предмета іпотеки, а тому початкова ціна майна при його реалізації має бути встановлена згідно з умовами договору.

З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість та незаконність постанови апеляційної інстанції не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 року у справі № 8/5027/800/2011 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.А. Плюшко СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко