Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 912/1205/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Еллада", м.Кіровоград

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015

зі справи № 912/1205/13

за позовом приватного підприємства "Еллада", м.Кіровоград (далі - Підприємство)

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес", м.Київ (далі - Товариство)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", м.Кіровоград

про визнання дій незаконними та стягнення страхового відшкодування у сумі 4 346 435,85 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Терещенко Д.Л.;

відповідача - Окара І.В.;

третьої особи - не з'явилася.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Підприємство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати незаконною відмову Товариства від 07.03.2013 № 504-05 у страховій виплаті та стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 4 106 461,01 грн., пеню у розмірі 198 797,72 грн., 3 % річних у сумі 41 177,12 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2013 (суддя Головіна К.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 (колегія суддів у складі: суддя Суховий В.Г. - головуючий, судді Жук Г.А. і Мальченко А.О.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 11.11.2013, постанову апеляційного суду від 28.04.2015 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, 09.10.2009 відкритим акціонерним товариством ,,Державний ощадний банк України" (далі - Банк) та закритим акціонерним товариством ,,Креатив" (далі - Позичальник) був укладений договір кредитної лінії № 10.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком, 22.12.2010 Підприємством (заставодавець) та Банком (заставодержатель) було укладено договір застави рухомого та нерухомого майна № 24.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом застави є нерухоме майно, а саме: комплекс будівель ІІ черги, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14-а, перелік якого визначений договором, а також рухоме майно, а саме: обладнання для очистки, сортування та сушки насіння олійних культур обсягом 50 000 тонн, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14-а, перелік якого визначений договором.

Згідно з п.п. 3.3.4 договору заставодавець зобов'язаний здійснити страхування предмета застави на суму договірної вартості, вказаної у п. 1.4 цього договору у страховій компанії, погодженій з заставодержателем, з обов'язковим погодженням проектів договорів страхування з заставодержателем, зокрема, але не виключно, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування (внаслідок, в тому числі, але не виключно, пожежі, удару блискавки, вибуху газу та інше).

На виконання пункту п.п.3.3.4 договору, 26.12.2011 Підприємством, Товариством та АТ ,,Ощадбанк" в особі філії Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" було укладено договір добровільного страхування майна № 004/009-008049/019МА (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.2 Договору за цим договором застраховано комплекс будівель ІІ черги, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14-а, а також обладнання для очистки, сортування та сушки насіння олійних культур обсягом 50 000 тонн, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14-а (згідно з додатком № 1 до договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за добровільним страхуванням майна юридичних осіб, переданого в заставу, страховими ризиками є: пожежа, вибух, влучення блискавки; падіння літальних апаратів; стихійні лиха; вплив води з водопровідних, каналізаційних та опалювальних систем, залиття водою сусідніх приміщень; протиправні дії третіх осіб; наїзд техніки, що рухається.

Згідно з пунктом 6.1.1 Договору до страхових ризиків за цим договором відноситься пожежа, у тому числі, задимлення в результаті пожежі (вогню, що виник поза місцем, спеціально призначеним для його розведення і підтримки, або поширився за його межі, і здатний поширюватись самостійно), включаючи виділення сажі і корозійного газу, крім випадків підпалу.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що страховим випадком за даним договором є подія, передбачена в розділі 2 цього договору, що фактично відбулася в період його дії (за винятком подій, визначених у розділі 8 цього договору), призвела до пошкодження, повного конструктивного знищення, повного знищення або втрати застрахованого майна, підтверджена документально відповідно до умов договору і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування.

Відповідно до п.п. 9.1.2, 9.1.4 Договору Товариство зобов'язане протягом 2 робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування. Після отримання від Підприємства повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком (далі - страхова подія) забезпечити проведення огляду пошкодженого об'єкта майна представником (експертом) Товариства, для чого протягом 2 робочих днів, за виключенням вихідних і святкових днів, направити свого представника або уповноважену особу на місце страхової події і в час, погоджений з Підприємством.

Згідно з п.п. 9.1.5, 9.1.7 Договору відповідач зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Товариство несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати Підприємству пені в розмірі 0,1% від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості. У випадку відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування Товариство зобов'язано письмово сповістити Підприємство з мотивованим обґрунтуванням причин відмови.

Пунктом 9.2.5 Договору встановлено, що Підприємство зобов'язане при настанні події, що може бути визнана страховою за умовами договору, повідомити Товариство про її настання у строк, передбачений умовами договору та діяти відповідно до розділу 11 договору.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.1.2, 10.1.5 Договору при настанні передбаченої цим договором події, що призвела до збитків і може бути кваліфікована як страховий випадок, Підприємство зобов'язане, зокрема:

- якщо страхова подія, що сталася, вимагає втручання компетентних органів, негайно, у найкоротший строк після настання зазначеної події, повідомити про подію відповідні компетентні державні органи (органи МНС, МВС, аварійні служби тощо) і викликати на місце події їхніх представників, дочекатися і отримати від них документи, що підтверджують факт, час і обставини настання події;

- протягом 2 робочих днів з моменту, коли страхувальникові стало відомо про подію, яку відповідно до переліку застрахованих ризиків може бути визнано страховим випадком, письмово повідомити страховика про цю подію. У повідомленні про настання страхової події повинні бути коротко описані її обставини та характер збитку. Перевищення строку щодо повідомлення страховика про настання страхової події є припустимим, якщо страхувальник не мав фізичної можливості вчасно направити це повідомлення, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди його здоров'ю під час настання страхової події, що має бути підтверджено документально.

Пунктами 11.1, 11.1.4 Договору визначено, що Підприємство протягом 30 календарних днів з дня настання страхової події повинно надати Товариству документи, що підтверджують настання страхового випадку, згідно з переліком, визначеним цим договором, зокрема, довідку з компетентного органу відповідно до характеру страхової події (висновок служби пожежної безпеки, довідку з органів МНС, технічного нагляду, відповідної аварійної служби, документи органів МВС, територіальних житлових експлуатаційних контор, Гідрометцентру тощо), що підтверджують факт та обставини настання страхової події, із зазначенням повного імені (назви) власника (користувача) застрахованого майна, місця та часу пошкодження (знищення) цього майна, причини завдання збитку, перелік пошкоджень, заподіяних застрахованому майну.

Відповідно до пунктів 13.3.6, 13.3.7, 13.3.12 Договору підставами для відмови Товариством у здійсненні виплати страхового відшкодування є: невиконання позивачем умов договору; порушення Підприємством встановлених чинним законодавством та нормативними актами України правил пожежної безпеки, охорони, експлуатації й обслуговування приміщень або інших аналогічних норм, що призвело до настання страхової події; невиконання Підприємством умов договору стосовно надання Товариству протягом визначеного договором строку всіх документів, необхідних для здійснення виплати.

Судами також встановлено, що 13.10.2012 на елеваторному комплексі за адресою: м. Кіровоград, пр. Промисловий, 14-А, сталась подія, яка мала ознаки страхового випадку, а саме - пожежа, внаслідок якої було пошкоджено обладнання сушарки. У цей же день за вказаним фактом державним інспектором з нагляду у сфері пожежної безпеки у м. Кіровограді Ковальовим В.В. був складений акт про пожежу, в якому зазначено, що причини пожежі встановлюються.

Листом від 15.10.2012 № 1551/16-1 у відповідності до умов Договору Підприємство повідомило Кіровоградську філію Товариства про пожежу на елеваторному комплексі, що відноситься до другої черги будівництва МЕЗ. Даний лист був отриманий відповідачем 16.10.2012.

Постановою від 15.10.2012, яка винесена ст. о/у Кіровського ВМ УМВС України в Кіровоградській області за фактом пожежі, було відмовлено у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

17.10.2012 Товариство направило Підприємству листа за вих. № 536, в якому просило останнього надати документи, що підтверджують настання страхового випадку, із зазначенням переліку необхідних документів.

19.10.2012 за зверненням Товариства незалежним оцінювачем за участю представників сторін у справі був здійснений виїзд на місце події та проведено огляд пошкодженого майна, за результатами якого був складений звіт із визначенням вартості матеріального збитку.

22.10.2012 дослідно-випробувальною лабораторією Управління Держтехногенбезпеки у Кіровоградській області було складено технічний висновок щодо причини виникнення пожежі на елеваторному комплексі, в якому було зазначено про те, що найбільш вірогідною причиною пожежі елеваторного комплексу є теплове самозаймання насіння соняшнику.

Відповідно до технічного висновку додаткового розслідування причин виникнення пожежі на елеваторному комплексі, виготовленого дослідно - випробувальною лабораторією Управління Держтехногенбезпеки у Кіровоградській області та затвердженого 20.11.2012, найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі елеваторного комплексу № 2, зерносушарки CHIEF CD 13/72 Підприємства за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14-А, є аварійна робота (коротке замкнення, струмові перевантаження, великі перехідні опори) електрообладнання (електромережі).

Листом від 22.11.2012 Управління Держтехногенбезпеки у Кіровоградський області повідомило, що за матеріалами попередньої перевірки найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі є коротке замкнення електричного кабелю у вентиляційній шахті сушарки.

12.12.2012 Товариство звернулося до Управління Держтехногенбезпеки у Кіровоградський області із запитом щодо обставин пожежі. На що отримало листа від 17.01.2013, в якому, зокрема, було зазначено про те, що у відповідності до технічного висновку дослідно - випробувальної лабораторії при УДІТБ найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі зазначеного об'єкта є аварійна робота (коротке замкнення, струмові перевантаження, великі перехідні опори) електрообладнання (електромережі).

15.02.2013 Товариством був отриманий від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України висновок експертного дослідження за результатами проведення пожежно-технічного дослідження від 14.02.2013 № 11736/12-37, згідно з яким осередок пожежі (місце виникнення пожежі) у сушарці CHIEF CD 13/72 зерносушильного комплексу Підприємства знаходився у товщі зерна соняшнику, яким була заповнена сушильна шахта (бункер) на рівні, близькому половині її висоти. Причиною виникнення пожежі у сушарці є мікробіологічне самозагоряння насіння соняшника, що мало підвищений рівень вологості та засміченості, яке знаходилось у сушильній шахті зерносушарки. Виникнення пожежі пов'язане з недотриманням персоналом Підприємства п.7.9.3.9 Правил пожежної безпеки в Україні, що полягало у нездійсненні контролю за температурою у товщі зерна соняшнику, яким була заповнена сушильна шахта цієї зерносушарки.

20.02.2013 з метою прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування Товариство звернулося з листом вих. № 378-11 до Підприємства з вимогою про надання документів передбачених п. 11 Договору. На що 07.03.2013 позивач направив відповідачу звіти про незалежну оцінку обладнання та акт про пожежу.

Листом від 07.03.2013 Товариство, посилаючись на п. 13.3.7 Договору, відмовило Підприємству у виплаті страхового відшкодування, з тих підстав, що випадок пожежі, який стався 13.10.2012, не є страховим, оскільки Підприємством були порушені правила пожежної безпеки. Крім того, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з тієї причини, що Підприємством були порушені умови договору добровільного страхування в частині своєчасного надання документів, що підтверджують настання події, яка має ознаки страхового випадку. У даному листі відповідач вказував на те, що позивачем у визначений договором строк не були надані висновок служби пожежної безпеки (п.11.1.4), лист вигодонабувача (п.11.1.11), документ, що підтверджує особу одержувача страхового відшкодування (п.11.1.12), та зазначені документи були надані лише після направлення страховою компанією додаткового запиту та позивач не надав страховику жодної інформації щодо причин порушення строків надання документів.

Також апеляційним судом на підставі проведеної за справою судової пожежно-технічної експертизи від 12.03.2015 № 3657/14-47/3316/3317/15-46 було встановлено, що:

- осередкова зона пожежі, яка мала місце 13.10.2012 близько 6-ї години ранку на елеваторному комплексі Підприємства за адресою: м.Кіровоград, просп. Промисловий, 14-А, була розташована у внутрішньому просторі зони сушки (сушильної шахти, бункеру для завантаження насіння) сушарки Chief CD 13/72 у товщі насіння соняшнику, яким на момент виникнення пожежі, була заповнена вказана зона сушки, у верхній її частині, на висоті 1/2 - 1/3 її висоти від даху та зміщена по горизонталі, у напрямку ближче до лівої-торцевої стінки сушарки, у співвідношенні 2/3 загальної ширини до правої торцевої стінки сушарки та 1/3 загальної ширини до лівої торцевої стінки вказаної сушарки, ближче до перегородки між зоною сушки та вентиляційною шахтою;

- причиною пожежі, яка мала місце 13.10.2012 близько 6-ї години ранку на елеваторному комплексі Підприємства за адресою: м.Кіровоград, просп. Промисловий, 14-А, у внутрішньому просторі сушильної шахти (бункеру) сушарки Chief CD 13/72, є виникнення горіння у результаті протікання комбінованого процесу мікробіологічного (на початковому етапі) та хімічного (на завершальному етапі) самозагорання масиву насіння соняшнику, що було зумовлено підвищеним рівнем вологості та засміченості насіння, відсутністю контролю у декількох точках за його температурою у середній частині шахти і утворенням застійних ділянок у зоні сушіння та перебувало у причинно - наслідковому зв'язку із невідповідністю режиму його обробки вимогам ст. 5 Закону України ,,Про пожежну безпеку", п.п. 7.9.3.4, 7.9.3.9 Правил пожежної безпеки в Україні; п.п. 8.3.4, 8.3.9 Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України; п. 6.1.30 Рекомендацій щодо забезпечення пожежної безпеки при транспортуванні та зберіганні насіння олійних культур, та ймовірніше за все п. 7.9.3.10 Правил пожежної безпеки в Україні; п. 8.3.10 Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України; п.п. 6.3.23, 6.3.26, 6.4.6 Рекомендацій щодо забезпечення пожежної безпеки при транспортуванні та зберіганні насіння олійних культур.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, Підприємство посилалося на те, що відмова Товариства у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою, оскільки відповідно до технічного висновку щодо причин виникнення пожежі від 20.11.2012 причиною такої стала аварійна робота електромережі, а не порушення правил пожежної безпеки, а саме пожежа відповідно до умов Договору є страховим випадком. Крім того, позивач зазначав, що у строки, передбачені п. 10.1.5 Договору та ст. 21 Закону України ,,Про страхування", повідомив Товариство про настання страхового випадку та подав документи, які підтверджували настання події та розмір завданих збитків. За змістом п.п. 9.1.2, 11.3 Договору, на думку позивача, навіть у випадку надання неповного пакету документів для здійснення страхової виплати, вона відтерміновується до надання цих документів, а про той факт, що документів не вистачало, відповідач був зобов'язаний повідомити письмово протягом 5 робочих днів з дати отримання таких документів. Також позивач вказував на те, що 22.03.2013 ним було направлено відповідачу Звіт про незалежну оцінку обладнання сушарки з врахуванням монтажних робіт, та станом на 25.03.2013 Товариство мало повний комплект документів для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, яке з урахуванням умов Договору воно повинно було здійснити 12.04.2013.

Спираючись на Звіт про незалежну оцінку обладнання сушарки з урахуванням монтажних робіт від 17.01.2013, позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 4 106 461,01 грн., яке вирахуване виходячи з 4 147 940,41 грн. (загальна страхова сума за пошкодженими об'єктами) - 41 479,40 грн. (франшиза), а також пеню у розмірі 198 797,72 грн. та 3% річних у сумі 41 177,12 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав про те, що позивач у зазначений у Договорі строк не подав висновок служби пожежної безпеки, лист вигодонабувача, документ, що підтверджує особу одержувача страхового відшкодування, а подав їх лише 26.03.2013, незважаючи на те, що додатковий запит про їх надання було одержано позивачем 27.02.2013, а відповідь останній направив тільки 21.03.2013. Також відповідач вказував на те, що позивач не подав жодних пояснень щодо причин невиконання умов Договору, включаючи порушення строків подання документів, визначених п.11. Такі порушення відповідно до вимог п.п.13.3.7 Договору стали підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Крім того, Товариство зазначало про те, що причиною виникнення пожежі стало недотримання працівниками позивача правил пожежної безпеки, що є однією з договірних підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Обставинам справи, які були встановлені на підставі досліджених доказів, апеляційний суд дав належну оцінку і, врахувавши вимоги ст.ст. 1, 6, 16 Закону України "Про страхування", а також взявши до відома положення укладеного сторонами Договору, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суд правильно виходив з того, що позивач, тобто страхувальник, порушив встановлені чинним законодавством правила пожежної безпеки, що призвело до настання страхової події та стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до пункту 13.3.7 Договору.

У цьому ж зв'язку, спираючись на висновки проведеної в ході апеляційного перегляду судової пожежно-технічної експертизи, а також на інші подані за справою докази, апеляційний суд обґрунтовано не взяв до уваги пояснення позивача щодо можливого існування іншої причини пожежі, оскільки такі твердження останнього, а також подані ним докази носили виключно припустимий характер.

У той же час згадані висновки експерта були достатньо мотивовані, ґрунтувались на фактичних обставинах справи, не суперечили сукупності інших поданих за справою доказів та, в решті-решт, були отримані судом з додержанням вимог, які у цьому зв'язку передбачені процесуальним законодавством. З огляду на таке апеляційний суд мав правову можливість покласти ці висновки в основу прийнятої постанови та погодитись з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову за зазначених підстав і не взяти до уваги заперечення позивача щодо результатів судової пожежно-технічної експертизи.

Разом з тим, встановивши за справою наявність таких обставин, які свідчили про те, що навіть після спливу передбаченого Договором строку подання документів для здійснення страхових виплат сторони, враховуючи неоднозначність ситуації, обоюдно намагались встановити причини, які обумовили настання пожежі та збирати у цьому зв'язку відповідні докази, апеляційний суд дійшов неправильного висновку щодо наявності такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, яка передбачена пунктом 13.3.12 Договору (невиконання страхувальником зобов'язання щодо своєчасного подання всіх документів, необхідних для здійснення виплати).

Оскільки наведена обставина з урахуванням зазначеного не вплинула на правильність прийнятих за справою судових рішень, Вищий господарський суд України знаходить їх такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у справі № 912/1205/13 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Еллада" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя В.Палій Суддя В.Харченко