Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 926/650/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівРогач Л.І., Фролової Г.М. (доповідача)за участю представників:позивачаПрокоф'єва Л.В., дов. від 13.01.13відповідачаБілянський М.І., дов. від 31.12.14 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.01.15у справі№926/650/14 господарського суду Чернівецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМіського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"простягнення заборгованості в розмірі 12 684 721,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 02.04.2015 для розгляду касаційної скарги у справі №926/650/14 господарського суду Чернівецької області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Рогач Л.І., Фролова Г.М. (доповідач).

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" про стягнення 8900124,75 грн. основного боргу, 1320649,37 грн. пені, 1598908,13 грн. штрафу, 209447,93 грн. інфляційних втрат та 655590,92 грн. 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю природного газу та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 549-551, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.06.2014 у справі №926/650/14 (суддя Миронюк С.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 (судді: Костів Т.С. - головуючий, Марко Р.І., Данко Л.С.) у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності щодо стягнення пені та штрафу-відмовлено. Заяви відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 50% задоволено, зменшено розмір стягуваної пені та штрафу на 50 %. Позов задоволено частково. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг у сумі 6400 124,75 грн., 660324,68 грн. пені, 799454,06 грн. штрафу, 209447,93 грн. інфляційних втрат, 665590,92 грн. - 3% річних та 64669,83 грн. судового збору. В частині стягнення 250000 грн. провадження у справі припинено. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2014 перевірені судові рішення залишені без змін.

У липні 2007 року Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Чернівецької області з заявою про розстрочення виконання рішення суду, мотивуючи заяву скрутним фінансовим становищем боржника.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.11.2014 у справі №926/650/14 (суддя Миронюк С.О.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 (судді: Марко Р.І. - головуючий, Желік М.Б., Костів Т.С.) заяву про розстрочку виконання рішення задоволено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 24.06.2014 у справі №926/650/14 на один рік зі сплатою згідно з графіком. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для розстрочки виконання рішення суду на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, у задоволенні заяви про надання розстрочки відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм права. Заявник, зокрема, зазначає, що при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суду, судами залишено поза увагою скрутний майновий стан позивача.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить ухвалу та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.06.2014 у справі №926/650/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 заяви відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 50% задоволено, зменшено розмір стягуваної пені та штрафу на 50 %. Позов задоволено частково. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг у сумі 6400 124,75 грн., 660324,68 грн. пені, 799454,06 грн. штрафу, 209447,93 грн. інфляційних втрат, 665590,92 грн. - 3% річних та 64669,83 грн. судового збору. В частині стягнення 250000 грн. провадження у справі припинено. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою місцевого господарського суду через наявність виняткових обставин, що ускладнюють та роблять неможливим вчасне виконання рішення суду у цій справі було розстрочено виконання рішення суду на один рік згідно з графіком. Львівський апеляційний господарський суд погодився з такими висновками місцевого господарського суду.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови унормовано статтею 121 Господарського процесуального кодексу України. Так, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у строк. При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Тобто розстрочка виконання судового рішення пов'язана з об'єктивними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Господарські суди, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам, прийнявши до уваги фінансовий стан відповідача та ступінь виконання рішення, врахувавши специфіку діяльності підприємства відповідача та наявність невідшкодованої різниці в тарифі через невідповідність собівартості теплової енергії діючому тарифу, а також урахувавши матеріальні інтереси обох сторін спору, дійшли обґрунтованого висновку про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення та про розстрочку виконання рішення на рік.

Посилання скаржника на те, що судами не взято до уваги скрутне матеріальне становище позивача, є безпідставними, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових актів, майновий стан Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було досліджено судами та оцінено у сукупності з іншими доказами у відповідності до приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, що дає підстави для залишення її без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.15 у справі №926/650/14 господарського суду Чернівецької області залишити без змін.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Л.Рогач

Г.Фролова